вимірювання

The article investigates and analyzes the validation and verification of measurement methods in the clinical diagnostic laboratory. The content and features of validation and verification are revealed. Measurement methods are considered in detail. Each direction of validation and verification of measurement methods is analyzed. The difference between validation and verification is substantiated. Measuring systems are increasingly used in the laboratories of the clinical sector. This means that the responsibility for validation lies mainly with the manufacturer.

The article shows that the commonly used method of estimating the Type A uncertainty of measurements based on the standard deviation of estimators of population parameters does not meet the definition of uncertainty. For correct determination of the standard uncertainty, it is necessary to use the distribution of the corresponding population parameter at the values of population estimators determined from the experiment but not the probability distribution of the estimator.

Температура  газових  потоків  є важливим параметром технологічного процесу, визначає кількісні і якісні показники вихідного продукту, наявність браку, стан технологічного обладнання, а також безпеку функціонування процесу. Тому вимірювання її  необхідно проводити неперервно, з високою точністю, невеликою інерційністю і високою надійністю, оскільки інформативний сигнал про значення температури використовується в інформаційно-вимірювальних системах та автоматичних системах контролю та регулювання.

Для підвищення точності вимірювання витрати газу за допомогою витратомірів змінного перепаду тиску необхідно застосувати залежності для визначення коефіцієнтів рівняння витрати газу, що забезпечать найменшу відносну сумарну розширену невизначеність розрахунку та збільшать точність вимірювання вхідних величин в реальному часі. Однією з таких величин є середнє арифметичне відхилення профілю шорсткості внутрішньої поверхні трубопроводу. Отримано рівняння для розрахунку середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості внутрішньої поверхні труби в реальному часі.

У статті запропоновано підхід щодо дослідження метрологічної надійності вимірювань з урахуванням умов  та  режимів  функціонування  засобів  вимірювальної  техніки,  оснований  на  проміжному  контролі  середньоквадратичного відхилення результатів вимірювань.

Наведено  результати  статистичних  вимірювань  електричного  опору  металоплівкового  резистора. Статистичні  вимірювання  подано  у  вигляді  N  вимірювань,  здійснених  через  однакові  проміжки  часу  Δt   протягом загального  часу  вимірювання  T.  Отримана  залежність  стандартного  відхилення  результатів  вимірювання  від   N підтверджує результати інших досліджень: зі зростанням N – зі збільшенням часу вимірювання T – дисперсія результатів вимірювання  перестає  зменшуватись.

Для одержання достовірних результатів вимірювання під час проведення оцінки відповідності продукції важливо  забезпечити  метрологічне  підтвердження  застосованого  вимірювального  обладнання.  Оцінка  метрологічного підтвердження  вимірювального  обладнання  свідчить  про  його  відповідність  поставленому  вимірювальному  завданню. Для правильного виконання цього завдання необхідна відповідна методику вимірювань.

Описано життєвий шлях та професійну діяльність видатного вченого – професора, д-ра Йозефа Ксавера Лісґаніґа  (1719–1799). Особливу  увагу  звернуто  на  виконані  ним  перші  градусні  вимірювання  в Австрійській  імперії, кадастрове картографування Галичини, Володимирії та Буковини та створення першої державної метрологічної служби в Галичині, а саме у Львові. 

У статті розглядаються основні проблеми методології оцінювання якості вимірювань у контексті із впровадженням у метрологічну практику Міжнародного словника метрології VIM 3. Наведено узагальнене означення поняття “якість вимірювання”  - ступінь, до якого сукупність характеристик вимірювання (засобів вимірювань, методу і методики вимірювань, умов вимірювання і стану єдності вимірювань), задовольняють вимоги вимірювальної задачі щодо точності вимірювання, техніки безпеки, екологічних та інших чинників.

Здійснено аналіз та кількісне оцінювання впливу випадкових відхилень у результатах вимірювань на розширену непевність екстремальних спостережень, які є критичними під час контролю якості багатьох різновидів продукції. Знайдено значення коефіцієнтів довірчих границь екстремального (мінімального) спостереження, залежно від комбінацій різних розподілів значень технологічного розкиду досліджуваного параметра (від зразка до зразка) та випадкових впливів, пов’язаних із самим вимірюванням цих параметрів.