Аналіз порівняно невеликої групи українських лексем, споріднених із запозиченим словом media, з погляду морфологічної адаптації, тенденцій та закономірностей термінотворення, правописної кодифікації дає підставу авторам підкреслити потребу скоординованої праці українських професіоналів над упорядкуванням системи термінів медійної сфери.
У статті відображено перші спроби викладу теорії морфології, формулювання змісту її основних понять та творення перших термінів для їхнього позначення в період появи перших слов’янських граматик XVI–XVII ст.
У статті розглянуто термінологічну лексику, яка з’явилася під час революції на Майдані та воєнних подій у Криму та на Донбасі й стала невід’ємним компонентом мови сучасних засобів масової інформації; виявлено її тематичні групи; проілюстровано особливості вживання термінів в авторському тексті.
У статті простежено історію становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціювання української мови, схарактеризовано похідне утворення – ірмолой (ірмоло-гіон). Дослідження виконано на основі лексикографічних джерел, що охоплюють XI–XXI ст., а також церковних пам’яток.
У статті розглянуто проблему синонімії в українській термінології. Проаналізовано синонімні зв’язки термінів української фольклористики та особливості функціонування* фахових назв, окреслено типи термінологічних синонімів.
У статті окреслено роль таких найуживаніших термінів сучасної української термінологічної системи сфери цивільного захисту: цивільний захист, цивільна безпека, цивільна оборона. Виявлено специфіку функціювання зазначених термінологічних номінацій в аналізованій терміносистемі.
У статті розглянуто проблеми правильної передачі українською мовою термінів parsing і stemming, вживання яких на сьогоднішній день не обмежується тільки прикладною лінгвістикою. Запропоновано власне українські відповідники, які, на думку авторів, вірно передають значення англійських термінів.
У статті здійснено огляд наукових праць, спрямованих на дослідження мови правничої сфери, яка охоплює загальнотеоретичні проблеми юридичної термінології, питання її історії, формування та становлення, точність і нормативність окремих термінів, а також мовні особливості окремих правничих терміносистем.
Статтю присвячено аналізу такої важливої методологічної проблеми термінографічної діяльності, як проблема метамови опису. Це складний за своєю організацією фрагмент мови, зорієнтований на виконання низки прикладних завдань. Передусім ідеться про укладання історичного термінологічного словника української лінгвістичної термінології. Окрему увагу приділено фрагменту метамови термінографії, який стосується макро- та мікроорганізації словника, архітектоніки реєстру. Наголошено на важливості розуміння метамови як основної форми знакового представлення наукових знань.
У статті проаналізовано функціювання термінологічної лексики в історичних творах Романа Іваничука, встановлено особливості її використання в художньому мовленні, досліджено процеси термінологізації і детермінологізації. Для порівняння подано узусні (на рівні моделі) й контекстуальні (на функційному рівні) характеристики термінів, розкрито потенційні семантичні, стилістичні, емоційно-експресивні можливості спеціальної лексики в контексті літературного твору.