Предметом аналізу статті є міркування видатного фізика й перекладача Івана Пулюя про потребу формування питомої наукової мови в час існування української бездержавности на межі ХIХ – поч. ХХ століть і їхня абсолютна суголосність із сьогоднішніми проблемами утвердження наукової термінології на рідномовній основі. Уперше джерелом дослідження міркувань мислителя про мову науки, освіти та просвіти є 298 його листів, виданих 2007 року.
Типологічне аналізування рукопису лікарського порадника XVIІІ ст. дозволив дослідити структуру, схарактеризувати зміст, лексичні, стилістичні особливості цієї пам’ятки науково-популярного жанру.
Досліджено полісемантичні відношення в межах транспортної термінологічної мегасистеми. Визначено, що міжсистемна полісемія є закономірним явищем для термінології як автономної підсистеми сучасної української мови. На відміну від міжсистемної, у статті зафіксовано внутрішньосистемну полісемію, яку в термінознавстві трактують, як негативне явище, що ускладнює комунікацію.
У статті розглянуто тематичні й лексико-семантичні групи фізичних термінів-епонімів. Подано різницю між тематичними й лексико-семантичними групами. Доведено умовний характер поділу на тематичні й лексико-семантичні групи.
У статті розглянуто структурні та словотвірні особливості сучасної комп’ютерної термінології. Виокремлено найпродуктивніші способи творення комп’ютерних терміноодиниць й описано специфіку дериваційних процесів фахової лексики. З’ясовано певні закономірності творення сучасних комп’ютерних термінів і виявлено тенденції подальшого розвитку досліджуваної терміносистеми, що сприяє визначенню напрямків і способів унормування її одиниць.
Стаття продовжує цикл авторових публікацій, присвячених вивчанню лексики української гомеопатичної галузі. Пропонована праця презентує аналізування дериваційних процесів досліджуваної термінології. Зокрема, розглянуто суфіксальний спосіб творення термінів, визначено ступінь продуктивності окремих словотвірних типів у творенні гомеопатичних термінів. Актуальність статті зумовлено потребою вивчити й систематизувати способи творення термінів гомеопатичної галузі, яку ще не належно досліджено на лінгвістичному рівні.
Статтю присвячено аналізові специфіки функціювання явища полісемії в українській електроенергетичній термінології, заналізовано основні типи багатозначних лексем у досліджуваній терміносистемі, з’ясовано причини виникнення нових термінологічних значи́н спеціальних електроенергетичних номінацій.
У статті розглянуто функціювання фразеологічних одиниць в українській фінансово-економічній терміносистемі, зосереджено увагу на проблемі їхнього визначання, проаналізовано особливості власне термінів-фразеологізмів на матеріалі «Фінансово-економічного словника», подано семантичні відношення й типи досліджуваних одиниць.
В історичному плані висвітлено питання щодо становлення, розвитку, досягнень і втрат українського наукового нафтохімічного термінознавства. Обговорено сучасні термінологічні проблеми та шляхи їхнього розв’язання.
Висвітлено проблеми побудови і стандартування актуарної та фінансової термінології, передумови й перспективи її розвитку.