У статті виявлено та проаналізовано атрибутивні компоненти двокомпонентних термінів-назв конструктивних елементів будівлі. Виявлено продуктивність цих терміносполук у сучасній українській мові.
У статті охарактеризовано та проаналізовано складені найменування як продуктивний тип номінації в термінології косметики та косметології.
У статті розглянуто особливості термінів-словосполучень, які функціюють у сучасній українській біологічній терміносистемі, визначено типові структурні моделі, за якими створюються біологічні терміни-словосполучення.
У статті зроблено спробу виявити семантичні особливості російських прикметників-композитів з опорними компонентами -подобный, -видный, -образный та їхніх еквівалентів – українських прикметників, об’єднаних семою подібності. З цією метою прикметники поділено на угруповання, встановлено кількість варіантів в кожному з них, розглянено способи творення та висвітлено низку питань, пов’язаних із семантичним складом українських та російських номінацій.
У статті розглянуто терміни української лінгводидактики в контексті гармонізації. Українські терміноодиниці описано в порівняльному аспекті з англійськими, польськими і російськими варіантами. Виявлено труднощі, які супроводжують гармонізацію.
Досліджено префіксальні словотвірні типи дієслівних власне-термінів та навколотермінних слів української мови, які було спотворено протягом 30-х – 80-х рр. ХХ ст.
У статті досліджено типові тричленні та двочленні синтаксичні конструкції фахових текстів, їхній трансформаційний зв’язок і значеннєву відмінність. Сформульовано критерій активності/пасивності синтаксичної конструкції, спільний для тричленних та двочленних конструкцій, який ґрунтується на синтаксичній функції об’єкта. На його підставі доведено активність конструкцій з формами на -но, -то та прямим додатком.
У статті зроблено аналіз поглядів українських та закордонних термінознавців на проблему синонімії в термінолексиці. Розглянувши синонімні ряди назв мовознавчих понять, зафіксованих в українських писемних пам’ятках XVI-XVII ст., автор стверджує, що в ранні періоди розвитку термінолексики синонімія була дуже поширеним явищем і відігравала позитивну роль. Подано перелік екстралінгвістичних та інтралінгвістичних причин виникнення синонімних рядів обсягом від 2 до 11 членів.
Статтю присвячено правничій термінології як найдавнішому пласту термінологічної лексики української мови. Проаналізовано основні особливості, узагальнено стан і перспективи сучасної термінології права. Розмежовано ідеології «термін», «поняття», «терміносистема».
У статті проаналізовано українські та російські термінологічні видання, вказано на їхні особливості в галузі музейництва, виокремлено основні публікації, які стосуються різних проблем музеєзнавства.