міграційні процеси

Обґрунтовано необхідність активізації державної підтримки економічного розвитку, особливо тих галузей, які забезпечують безпеку територіальну, продовольчу, енергетичну, фінансову, соціальну чи екологічну. Охарактеризовано втрати економіки у воєнний час, державну політику щодо релокації підприємств та активів, проблеми ведення бізнесу. Узагальнено причини та наслідки міграційних процесів воєнного стану та державну політику щодо їх подолання.

Обґрунтовано, що основні виклики сучасної сфери зайнятості в Україні призводять до збільшення зовнішньої міграції, зокрема, формування дефіциту робочої сили на національному ринку праці, посилення деструктивних змін у зайнятості; низька оплата, особливо працівників бюджетної сфери. Аргументовано, що реалізація інструментів стримування інструментів зовнішніх міграційних процесів виступає одним із напрямів державної політики зайнятості України.

Стихійні міграційні процеси активно впливають як на територію, котра генерує ці процеси, так і на “приймаючу” територію (область або регіон). Тобто віддалені від місць прикладення праці сільські поселення швидко спустошуються (населення активно емігрує), а міста-мегаполіси диференціювались на зони концентрації міграційних мас, які перетворюють міста в неконтрольовану і хаотично забудовану територію.