СТИМУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ПОШИРЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВРАЗЛИВОСТІ

1
ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»
2
Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України
3
Національний університет “Львівська політехніка”

Обґрунтовано, що основні виклики сучасної сфери зайнятості в Україні призводять до збільшення зовнішньої міграції, зокрема, формування дефіциту робочої сили на національному ринку праці, посилення деструктивних змін у зайнятості; низька оплата, особливо працівників бюджетної сфери. Аргументовано, що реалізація інструментів стримування інструментів зовнішніх міграційних процесів виступає одним із напрямів державної політики зайнятості України. Доведено об’єктивна необхідність реалізації ефективних інституційно-адміністративних, організаційно-економічних та інформаційних інструментів державної політики зайнятості, яка корелює із мірою поширення соціальної вразливості, інтенсивністю зовнішніх міграційних процесів та зниження рівня прекаріату в Україні.

  1. Біль М. М. (2015). Фактори самоорганізації трудових мігрантів у площині соціокультурологічних наслідків міграції. Молодий вчений, № 2(1), С. 92–97.
  2. Бондаренко Ю. Г., Кулиняк І. Я., Гвоздь М. Я. (2020). Роль і вплив державних важелів управління на сферу відпочинку населення в кризовій ситуації. Review of Transport Economics and Management, Вип. 3 (19), С. 33–47.
  3. Бочі А., Поворозник В. (2014). Тіньова економіка в Україні: причини та шляхи подолання. Міжнародний                      центр       перспективних                                     досліджень,             С.             3.              Available              at: http://icps.com.ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ni.pdf
  4. Гальків Л. (2010). Втрати людського капіталу: теорія й методологія дослідження та діагностика: монографія / НАН України, Ін-т регіон. дослідж. Львів: Вид-во Львів. комерц. акад. 229 с.
  5. Карий О. І. (2015). Перетворення мешканця міста на просумента у процесі стратегічного планування розвитку міста. Маркетинг і менеджмент інновацій, № 1, С. 32–44.
  6. Колот А. М. (2010). Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку: монографія. К.: КНЕУ. 251 с.
  7. Левицька О. О. (2016). Міграційний чинник асиметрії розвитку прикордонних регіонів України та Польщі. Регіональна економіка, № 4, С. 56–65.
  8. Міграційний рух населення. Державна служба статистики України. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua.
  9. Міграційний профіль. Державна міграційна служба України. Available at: https://dmsu.gov.ua/diyalnist/monitoring-migraczijnix-proczesiv/migraczijnij-profil.html.
  10. Мінсоцполітики (2018). Постійно за кордоном працюють понад 3,2 млн українців. ІА “Інтерфакс-Україна”, 03.07.2018. Available at: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/515547.html
  11. Мульска О. П., Бараняк І. Є., Іванюк У. В., Колосінська М. І. (2019). Соціально-демографічні чинники та міграційні процеси населення карпатського регіону. Ефективна економіка, № 11. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7418 (дата звернення: 20.09.2021). DOI: 10.32702/2307-2105- 2019.11.66
  12. Негода Т. (2019).Український трудовий мігрант: вигода сьогодні і колапс вже завтра. Укрінформ, 21.11.2019. Available at: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2822268-ukrainskij-trudovij-migrant-vigoda- sogodni-i-kolaps-vze-zavtra.html
  13. Облігації              для              мігрантів:              незадіяні              можливості.              Available              at: https://zn.ua/ukr/finances/obligatsiyi_dlya_migrantiv_ nezadiyani_mozhlivosti.html
  14. Праця України у 2019 році: статист. зб. К.: Державна служба статистики України. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/08/zb_Pracia2019.pdf. C. 195.
  15. Система моніторингу працевлаштування випускників університетів. Available at: https://ela.nauka.gov.pl/pl
  16. Садова У. Я., Сорочак О. З., Степура Т. М. та ін. (2020). Українська трудова міграція й майбутнє сфери праці: соціально-економічний, геопросторовий, інституційний вимір: колективна монографія. Львів. 136 c.
  17. Шильнікова З. М. (2013). Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ринок праці та сферу зайнятості. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, No. 7(196), Ч. 2, С. 192–199.
  18. Auer, P. (20100. What’s in a name? The rise (and fall?) of flexicurity. Journal of industrial relations, 52(3), рр. 371–386. DOI: https://doi.org/10.1177/0022185610365646
  19. Cazes, S., Heuer, C., & Verick, S. (2011). Labour market policies in times of crisis. In From the great recession to labour market recovery. Palgrave Macmillan, London, pp. 196–226.
  20. Halkiv, L., Prokopyshyn-Rashkevich, L. (2020). Migration Management: Analytical and Statistical Data on Migration in Ukraine. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Проблеми економіки та управління, 2(8), С. 8–16.
  21. Lyons D. (2019). Lab Rats: Why Modern Work Makes People Miserable. London: Atlantic Books. 272 p. Available at: https://vc.ru/books/59968-kak-menyayutsya-rabochie-mesta-pod-vliyaniem-tehnologiy-i- pochemu-sovremennaya-rabota-delaet-lyudey-neschastnymi
  22. Levytska O., Mulska O., Ivaniuk U., Kunytska-Iliash M., Vasyltsiv T., Lupak R. Modelling the Conditions Affecting Population Migration Activity in the Eastern European Region: The Case of Ukraine. TEM Journal, 9 (2), рр. 507–514. DOI: 10.18421/TEM92-12
  23. Rynek pracy: Zatrudnieni w warunkach zagrożenia wg grup i nasilenia. Bank Danych Lokalnych GUS w Polsce. Available at: https://bdl.stat.gov.pl/BDL/dane/podgrup/wymiary.
  24. Schmid G Management through transitional labour markets. Socio-economic review. 2006. Vol. 4(1), рp. 1–33. DOI: https://doi.org/10.1093/ser/mwj029
  25. Schmid G. (2006). Social Risk. Management through Tran-sitional Labour Markets. Socio-Economic Review, 4, pp. 1–33. Available at: https://doi.org/10.1093/SER/mwj029.
  26. Van der Hoeven, R. E. (2010). Labour Markets Trends, Financial Globalization and the current crisis in Developing Countries. ISS Staff Group 3: Human Resources and Local Development. United Nations, Department of Economic and Social Affairs (DESA). Available at: http://hdl.handle.net/1765/22372