емоційний інтелект

Обґрунтовано зростання прийнятності емоційного інтелекту як основного фактора оцінювання особистості та ефективного управління людськими ресурсами. Емоційний інтелект як здатність розвивати потенціал, співпереживати, співпрацювати, мотивувати та розвивати інших не можна відокремити від системи ефективної діяльності та управління людськими ресурсами. Людська особистість має вирішальне значення для організаційного керівництва та визначення успіхів з погляду викликів і можливостей, а також налагодження як міжнаціональних, так і двосторонніх відносин.

Розглянуто сутність емоційного інтелекту, зокрема трактування даної категорії основними її дослідниками, модель емоційного інтелекту, що відображає його складові, сфери застосування та сфери впливу («я», «ти» та «ми»). Вказано на відмінність між поняттями «компетенція» та «компетентність», а також на місце емоційного інтелекту чи компетентності у системі інших ключових компетенцій сучасного менеджера. Відображено взаємозв’язок між емоційним інтелектом та іншими навичками управ- лінця.

Розглянуто проблему адаптації нових працівників в організації, її мету та основні складові. Детальну увагу зосереджено на психологічній складовій адаптації. Розглянуто емоційний інтелект як основний чинник психологічної адаптації нових працівників. Узагальнено значення емоційного інтелекту для кар’єри працівника.  Досліджено особливості взаємодії нових працівників з керівниками. Наведено основні стилі керівництва; ознаки, за якими можна визначити основні типи керівників, особливості їхнього мотивування, поведінку в конфліктних ситуаціях.