соціально-економічний розвиток

Проаналізовано соціально-економічний розвиток України за 2012-2021 рр. з урахуван- ням десяти показників. На основі таксономічного показника рівня розвитку оцінено траєкторію соціально-економічного розвитку України та впорядковано роки. Різниця між показниками таксономічного рівня розвитку (0,477) найкращого 2013 р. та найгіршого 2014 р. свід- чить про майже стовідсоткове зниження інтегрального показника соціально-економічного розвитку внаслідок війни, а відхилення показника 2020 р. (0,312) також характеризує істотний негативний вплив пандемії «COVID19».

Здійснено порівняльний кластерний аналіз соціально-економічного стану та розвитку районів Львівської області за п’ятирічний період. Виявлено показники, які найбільше впливають на формування кластерів. Запропоновано підхід, що може слугувати підґрунтям для розробки ефективних інструментів управління територіями на підставі аналізу статистичних соціально-економічних показників.

В статті досліджуються реформи децентралізації в Україні, розглянуто питання, які стосуються управління соціально-економічного розвитку територій об’єднаних громад. У статті розкриваються питання соціально-економічного  розвитку, теоретичні основи об’єднаних територіальних громад та принципи їх створення, а також аналізується відповідна законодавчо-нормативна база України. На основі проведеного дослідження визначено напрями підвищення соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної громади з врахуванням особливостей функціонування: ресурсного потенціалу та людського капіталу.

Проаналізовано інноваційну активність промислових підприємств України, зокрема Львівської області, за 2011–2012 рр. Досліджено інноваційну активність вітчизняної економіки згідно з міжнародними рейтингами. Здійснено оцінку інноваційного потенціалу промисловості України. Визначено фактори, які впливають на інноваційне становище, що склалося останніми роками в економіці України.