planning structure

Забезпечення продовольством є найважливішою базовою потребою людини. Сфера агровиробництва прямо чи опосередковано впливає на систему розселення, щільність та інші соціально- демографічні параметри. Однак у минулому можливість забезпечення продовольством обмежували розміри та кількість населенням міст. Нині і в недалекому майбутньому можливості створення продовольства на локальному рівні суттєво впливатимуть, як на архітектурно-розпланувальну структуру поселень, так і та візуально-морфологічну структуру будівель та споруд – архітектурних об’єктів.

Зроблено стислий огляд традиційних урбаністичних характеристик українських міст, що формують національну архітектурну ідентичність середовища, – композиції в ландшафті, виду вуличної мережі, висоти та щільності забудови, – в аспекті їх захисних функцій у минулому і перспектив подібного використання в умовах сучасних викликів; обґрунтовано важливість збереження традиційної ідентичності не лише з культурноідеологічних, але також із практичних міркувань.

Стаття присвячена дослідженню еволюції планувальних рішень малометражних квартир, з середини XVII і досьогодні у житлових будинках Львова. Описано особливості і закономірності розвитку обємно-просторових структур компактних помешкань. Обгрунтовано доцільність дослідження компактного житла у середовищі історичного населеного пункту та актуальність використання житлового простору у сучаних умовах.

У статті проаналізовано проблеми існуючих та перспективи розвитку сучасних освітньо-наукових центрів у Львові. Виникнення багатофункціональності освітньо-наукових закладів зумовлено сучасними потребами освіти. Можливий принцип вирішення цих питань розглядається на прикладі функціональної організації освітньо-наукового центру, створенні комфортного освітнього простору, який уособлює собою розвиваючу функцію для людей різного віку.

The article analyzes the research and design documentation "Historical and
architectural basic plan of the city of Lviv" (2020) in terms of identification and protection of
fortifications. The analysis of the documentation revealed little attention of the authors to the
study and coverage of the stages of development of the fortification lines of Lviv from the XIII
to the XIX century. This approach has led to the debatable identification of many objects by
their historical, urban and architectural value, inaccurate dating, lack of proposals for their

У статті виконано аналіз науково-проектної документації «Історико-
архітектурний опорний план міста Львова» (2020 р.) в аспекті ідентифікації та охорони
пам’яток фортифікаційного будівництва. Аналіз документації виявив малу увагу авторів до
вивчення та висвітлення етапів розвитку фортифікаційних ліній Львова від ХІІІ до ХІХ ст.
Такий підхід привів до дискусійної ідентифікації багатьох об’єктів за їх історико-
містобудівною та архітектурною цінністю, неточного їх датування, відсутності

On the base of the historical and urban studies it is presented the hypothesis that the town of Zhovkva is an example of late Renaissance urbanism and was built at the end of 16th century according to the project based on the concept of ideal city. The towns are characterised with a well-preserved original. Renaissance planning structure and a number of architectural monuments that are connected with it.