У статті проаналізовано адміністративно-правовий механізм реалізації права на медичну допомогу внутрішньо переміщеними особами. Проаналізовано тлумачення поняття «внутрішньо переміщена особа», які закріплені у законодавстві зарубіжних країн, таких як: Грузія, Республіка Азербайджан, Республіка Туреччина, Республіка Молдова, Республіка Хорватія.
У статті обґрунтовано посилення соціально-економічного значення інституційного середовища продуцентів медичних послуг в умовах зростання цінності якісних параметрів людського потенціалу. Одним із проявів сучасної парадигми медичної допомоги, яка передбачає зміщення акцентів у бік інтернаціоналізації та глобалізації, стало виокремлення високорентабельної міжнародної бізнес-моделі, котра синтезує медичну і туристичну діяльність
Проаналізовано процеси надання медичних послуг та визначено основні критерії якості медичної послуги для медичної установи як надавача послуги та для пацієнта як споживача послуги. Обґрунтовано доцільність застосування функції якості медичних послуг та подано математичну модель процесів надання медичної послуги.