національна держава

Здійснено аналіз структурної ролі держави у процесах охорони здоров’я, розкрито її функціональне призначення у вирішенні системних проблем щодо збереження трудового потенціал нації як структурної умови забезпечення системи національної безпеки в умовах кризи, конкретизовано основні проблеми розвитку людства, які визначають якість систем охорони здоров’я як на глобальному, так і національному рівнях, та ідентифіковано відповідні зрізи загострення соціальної безпеки громадян, які звужують простір національної безпеки держави, що тим самим деконструює систему охорони здоров’я, яка у такий спос

Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою в осмисленні особливостей постання і розвитку держави в Україні як системного явища, істотні й необхідні ознаки якого відображають поняття: “держава”, “державність” й “державотворення”. Розуміння останніх важливе для усвідомлення історико-правових особливостей минулого України та для оцінки логіки розвитку сучасних політичних і суспільних процесів у нашій державі.

Актуальність зазначеної у заголовку проблеми криється у зростанні інтересу до «національного боку» проблеми осмислення досвіду становлення української державності, зокрема, в ідеологічному вимірі: формування української (політичної) нації, витоків та еволюції ідей української національної державності, поглядів вчених-дослідників української «національної проблематики».

Досліджено постать громадської та політичної діячки Ольги Басараб, яка стала
найяскравішим символом боротьби за Українську державу в середині 20-х років XX
століття. Доля Ольги Басараб уособлює усю жорстокість тогочасного польського
судочинства щодо українських революціонерів.

Висвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності
поняття “нація”, його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями
“етнос” і “народ”. Наголошено на тому, що поняття “нація” найчастіше корелює з
поняттями “етнос” і “народ”. Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений
запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від
інших націй державними кордонами, а також-інтегрування інших націй до складу своєї
держави на правах національних меншин.

Висвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності
поняття «нація», його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями
«етнос» і «народ». Наголошено на тому, що поняття «нація» найчастіше корелює з
поняттями «етнос» і «народ». Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений
запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від
інших націй державними кордонами, а також - інтегрування інших націй до складу своєї
держави на правах національних меншин.