мистецтво

Це перший український переклад есе Ісаї Берліна "Мета філософії".

Розглядаються зміни в парадигмі творення і розуміння мистецтва та архітектури у ХХ столітті, а також шлях становлення видатного філософа, архітектора та дизайнера Фредеріка Кізлера та його вплив на просторові експерименти.

Мистецтво Кізлера не базувалося на теорії форми, кольору та засобів; його мистецтво не було політичним інструментом для коментування стану суспільства, і він не вважав його мистецтвом продуктом наукового процесу, результатом, який містив абсолютну істину. Він вважав, що його мистецтво відкриває істину, яку наука не може побачити, і ця правда є ключем до “стрижневого” існування. Він вважав, що на його процес і його ритуал напали оманливі вірування інших.

У статті здійснено спробу проаналізувати окремі художні проекти, створені під час Майдану: щитопис, Страйк Плакат, Барбакан. Увагу акцентовано на закономірностях між цими мистецькими виявами та ідеєю створення абсолютного нового меморіального комплексу, який включатиме місця пам`яті та музей Революції Гідності. Усі ці мистецькі ініціативи розглянуто як джерела наповнення нового музею.

Висвітлено аспекти архітектурно-художньої творчості професора архітектури Владислава Садловського, а також його внесок у архітектурну спадщину Львова періоду сецесії. Проаналізовано архівні навчальні програми архітектурної школи згаданого періоду, художні дисципліни та методи їх викладання.

У статті стисло охарактеризовано художньо-реставраційну діяльність викладача кафедри "Архітектури та реставрації",Національного університету "Львівська політехніка" Шиха Ореста Івановича. Висвітлено результати багатовікової педагогічної практики та його творчого доробку,  діяльність якого спрямована на розвиток фахової дисципліни при кафедрі "АТР".

Передумови виникнення сучасних критеріїв у естетиці по відношенню до архітектури на тлі кризи у мистецтві в першій половині ХХ століття. Категорії «краси» та «корисності» в архітектури, як  місці синтезу мистецтва та інженерних наук. Дефініція «традиційної», «академічної» та «сучасної» архітектури

Проаналізовано діяльність культурно-мистецьких установ Львова, що з’явилися наприкінці XVIII і XIX століть та їхній вплив на соціально-економічний розвиток міста.

Ця наукова робота присвячена дослідженню проблеми колористики ікони. Проаналізовано зміст, роль і основне призначення кожного із кольорів, використовуваних художниками-іконописцями для написання ікон.