археологія

На основі матеріалів археологічних досліджень 2015-2017 років, було здійснено спробу окреслити основні риси архітектури ранньої споруди церкви св. Петра у Перемишлі, котра існувала в давньоруську добу, ймовірно між XII – XIV (поч. XV)століттями. Здійснено пошук аналогів як у будівництві періоду Галицького князівства так і місцевої архітектурної традиції, котрі за своїми характеристиками близькі до виявлених особливостей перемиської споруди.

Архітектура Перемишля Княжої доби здебільшого асоціюється із дитинцем, пов’язаним із перебуванням тут осередку влади та авторитету. Водночас рівень зацікавленості рештою містобудівельної тканини, другого за значенням міста Галицького князівства, що розташоване східніше, є відчутно нижчою. Серед будівель цього великого ареалу була розташована і церква св. Петра, щодо якої є як історичні документальні свідчення, так і новіші археологічні матеріали, котрі потрібно комплексноінтерпретувати

The Battle of Zboriv is one of the major events in Ukrainian and Polish history.
The Zboriv battlefield was explored by a Ukrainian-American archeological expedition led
by author and archeologist Bogdan Strotsen. The studies lasted several years. The article
covers the history of the Zboriv battle and reveals the main results of archaeological research.
The results of the studies allowed to hypothesize the construction of elements of field
fortifications and to interpret their localization in the territory.

Проаналізовано основні підходи, принципи та методи, використання яких дає змогу цілісно та всебічно досліджувати історію скла. На прикладі гутництва кінця XV — I половини XIX ст. продемонстровано необхідність використання системного, проблемно-хронологічного та, особливо, міждисциплінарного підходів для забезпечення максимум детального дослідження цього господарського заняття.

Проаналізовано історію археологічних знахідок, здобутих дослідженнями відомого українського археолога Ярослава Пастернака, насамперед під час розкопок у княжих столицях Галичі, Звенигороді, Теребовлі, Белзі, Пліснеську. Обґрунтовано висновки про важливу роль цих матеріалів на початковому етапі формування археологічних фондових колекцій великих музеїв Львова.

Звернено увагу на збірку скляних речей, яка виявлена у Підгірцях та зберігається у Історико-краєзнавчому музеї м. Винник, а також на гутні вироби з Історико-краєзнавчого музею м. Володимир-Волинського. Подано опис скляних речей, на основі чого прокласифіковано гутні вироби.