охорона культурної спадщини

У статті аналізується процес формування комплексної системи захисту та охорони архітектурної спадщини Італії. Розглянуто нормативно-правові акти, що стали основою законодавчої бази захисту пам'яток архітектури у країні. Виявляється взаємозв'язок з економічними та приватними установами. Описуються успішні теоретичні розробки та методи пристосування та використання архітектурних пам'яток, збереження та валоризації спадщини країни.

Стаття відкриває нізку спільно тематичних публікацій, які мають окреслити сучасний стан збереженності та чиники руйнації історично важливих об’єктів культурної спадщини об’єктів – фортифікацій. Спираючись на натурні дослідження фортець та доступні цифрові матеріали, автор виводить причино-наслідковий алгоритм руйнації виокремлених 11 об’єктів дослідження. Опис стану збереженності містить загальний опис території та об’єктів фортифікації, виявлені втрати.

Аутентичность — один из фундаментальных элементов культурного наследия, показывающих или призванных показать, что культурное наследие является несомненно подлинным, что оно может репрезентировать «истинное» прошлое, воплотить «достоверные» факты и т.п. В европейской концепции охраны культурного наследия представлены две противоположные парадигмы аутентичности: исторической материи и исторического образа.