пам’ятка архітектури

Представлено результати виконаних комплексних наукових досліджень і розроблені рішення з реставрації північної частини будівлі колишнього монастиря Бернардинів у Львові – пам’ятки архітектури доби ренесансу та бароко, що входить до об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО “Ансамбль історичного центру Львова”.

У фокусі роботи – найзагроженіша сьогодні частина келій, у якій розміщено Центральний державний історичний архів України у Львові, та де влітку 2024 р. стався обвал фрагменту мурування в опорній зоні одного із хрестових склепінь.

Стаття відкриває нізку спільно тематичних публікацій, які мають окреслити сучасний стан збереженності та чиники руйнації історично важливих об’єктів культурної спадщини об’єктів – фортифікацій. Спираючись на натурні дослідження фортець та доступні цифрові матеріали, автор виводить причино-наслідковий алгоритм руйнації виокремлених 11 об’єктів дослідження. Опис стану збереженності містить загальний опис території та об’єктів фортифікації, виявлені втрати.

В статті поверхнево подана інформація про стан прифронтових подільських міст та містечок під час Першої (Великої) світової війни. Подано документи про руйнування будинків у перші дні взяття Кам’янця-Подільського австрійськими військами. Використано план міста Кам’янця-Подільського 1905 року, на якому позначені будинки, де розквартировувались штаби дивізій Південно-Західного фронту у 1915-1916 рр.

У 1957-1960 роках у Львові, у зв’язку із масовим спорудження малоповерхових житлових будинків для робітників, львівські архітектори опрацювали на конкурсній основі низку індивідуальних проектів. На їх базі добилися дозволу Держбуду УРСР на їх проектування у Львівському філіалі Діпроміста, де розробили уніфіковану серію проектів типових одно-двоповерхових будинків. У дослідженнях Дідика В. та Моркляник О. (2003-2018) висвітлено передумови проектування та будівництва житла, його планувальні та стилістичні вирішення, а також їх архітектурно-просторові трансформації сьогодні.

В даній статті пропонується ідея створення музею під відкритим небом, що поєднав би два пам’яткові об’єкти, архітектурний ансамбль та археологічний заповідник, в один великий комплекс. Описано пропозицію формування архітектурного простору, що включає оточуюче середовище. Проаналізовано позитивні та проблемні аспекти створення музею. Розглянуто особливості створення великого музею, що поєднує різнорідні пам’ятки, розташовані поруч