В статті поверхнево подана інформація про стан прифронтових подільських міст та містечок під час Першої (Великої) світової війни. Подано документи про руйнування будинків у перші дні взяття Кам’янця-Подільського австрійськими військами. Використано план міста Кам’янця-Подільського 1905 року, на якому позначені будинки, де розквартировувались штаби дивізій Південно-Західного фронту у 1915-1916 рр. Подано збережені в AGAD окремі документи з архіву Південної армії, що стосуються подій на російсько-австрійському фронті у 1915-1918 роках, а також здійснено їх короткий опис. Основний акцент у статті зроблено на стані двох будинків, в яких знаходились штаби Південно-Західного фронту, і, ймовірно, проживав командувач фронтом О.Брусилов. Зокрема проаналізовано історичне минуле будинку по вул. Л.Українки, 38 в м. Кам’янці-Подільському. Краєзнавці припускають, що досліджуваний будинок звели на кошти міста як резиденцію для прийомів міським головою гостей та делегацій. Під час свого візиту до Кам'янця 30 березня 1916 р. у будинку ночував російський цар Микола ІІ зі своїм ад'ютантом графом Володимиром Фредеріксом. Також краєзнавці припускають, що саме тут генерал Олексій Брусилов задумував свій відомий прорив російськими військами австро-німецького фронту. В 1917 р. у будинку генерал Лавр Корнілов мав розмову з майбутнім гетьманом України, на той час генералом російського війська, Павлом Скоропадським щодо його участі в державному перевороті та поваленні влади Тимчасового уряду. Те саме здійснено щодо будинку за адресою вул.Гагаріна, 4 в м.Хмельницькому (історична назва Проскурів). В додатках подано секретні мапи австрійського військового командування, неопубліковані рисунки та призабуті знімки 20-30-х рр. ХХ ст., які відображають стан окремих пам’яток культурної спадщини після Великої (Першої) світової війни. Із великої кількості перелічених об’єктів нерухомості лише по двох із вище описаних пам’яток, а саме будинок за адресою по вул.Лесі Українки, 38 в м.Кам’янці-Подільському та будинок за адресою по вул. Гагаріна, 4 в м.Хмельницькому, виготовлена пам’яткоохоронна облікова документація. Інші зазначені в публікації об’єкти нерухомості в населених пунктах Тернопільської та Хмельницької областей, що постраждали під час Великої війни, й надалі залишаються малодослідженими, неперспективними та призабутими.
Антонюк, Є., 2013. На крутежаж прикордоння, або Меридіан Чорнокозинці. Чернівці: Букрек.
Бібліотека ім. В.І. Вернадського. Сектор картографічних видань. № 12942. 18 (28-8ПОД-2КАМ)
Брусилов, А., 1943. Мои воспоминания. Москва: Военное издательство Народного комиссариата обороны.
Будинковолодіння № 4. вул. Гагаріна. Будинок урочистих подій. Хмельницьке бюро інвентаризації. Інвентаризаційна справа. Квартал 236/1 Ст.кв. 204. СО 8315-000.
Валюс, О., 2007, Вздовж по Проскурівській: Розбудова вулиці почалася в другій половині ХІХ і тривала до початку ХХ століття. Подільські новини, 17 липня 2007 р, С.3.
Волковинський, В.М., 2005, Бойові дії та військові операції на українських землях у період Першої світової війни. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. с. 21-60.
Герасимчук, Т. та Головіна, А., 2017, Будинок штабу Південно-Західного фронту у Кам’янці-Подільському під час Першої світової війни. Сучасний стан та характеристика. Магістрат Руський, 9. с.11-15.
Герасимчук, Т., 2014. Коротка історична довідка. Дитяча бібліотека Л.Українки, 38. Науковий архів НІАЗ «Кам’янець». Житловий будинок (мур.) ХІХ ст, охор. № 16 – Хм, вул. Л. Українки 38, м. Кам’янець-Подільський. № П- 369.
Горбоватий, В., 2004. У містечку над Збручем. Історико-краєзнавчий нарис. Львів: Тріада плюс.
Горлицкая операция: Сборник документов мировой войны на русском фронте (1914-1917), 1941. Москва.
Єсюнін, С., 2008. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. Хмельницький.
Зайончковский, А. М., 1938-1939. Мировая война 1914-1918 гг. В 2 томах. Москва: Воениздат.
Зайончковский, А., 1923. «Стратегический очерк войны 1914-1918 гг. Часть VI. От прорыва Юго-Западного фронта в мае 1916 г. до конца года. Высший военный редакционный совет. Москва.
Зайончковский, А., 1924 «Стратегический очерк войны 1914-1918 гг. Часть VII. Кампания 1917. Высший военный редакционный совет. Москва.
Замки та храми України, 2017. Копичинці [online] Доступно: <https://castles.com.ua/kopych.html> [Дата зверенення: 14.11. 2021].
Заполовський, В., 2009, Чернівецький двоголовий орел (протокол однієї втрати). Незалежний культорологічний часопис «Ї». Львів. С.136-139.
Інвентарна справа на домоволодіння по вул. Петровського, 72 (80) (б. Доманського). Фонди НІАЗ “Кам’янець”, інв. № 983.
Кам’янець – остання столиця УНР. Путівник, 2011. Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006».
Клембовский, В., 1920. Стратегический очерк войны 1914-1918 гг. Ч. 5. Период с октября 1915 по сентябрь 1916 г. Позиционная война и прорыв Австрии на Юго-Западным фронтом. Москва: Высший военный редакционный совет.
Ковнер, О., 1986, Славна сторінка історії. Прапор жовтня, 26 вересня.
Литвинов А. 1923. Майский прорыв IX армии в 1916. Петроград.
Майхер, А. 2015. Свято Вознесенська церква в Тарноруді – Тарноруда Подільсько Галицько Волинська гільдія [online] (Останнє оновлення: 11 листопад 2015) Доступно: <https://www.tarnoruda.org.ua/uk/564/svyato-voznesenska-cerkva-v-tarnorud...
Монолатій, І., 2010. Цісарська Коломия. 1772-1918. Івано-Франківськ: Лілея-НВ.
Нагнибіда, Р. 2011б. Пам’ятки культурної спадщини Борщівського та Кам’янець-Подільського районів (сучасний стан і використання в туристичній сфері). Збірник наукових праць. Праці Центру Пам’яткознавства, 20. Київ.
Нагнибіда, Р., 2011а. Невідомі мемуарні спогади Зимака Мефодія Григоровича – важливе джерело у вивченні історії Подільського краю. Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля». Збараж, С.69-81.
Нагнибіда, Р., 2021. Будинок за адресою вул.Гагаріна, 4., м. Хмельницький. Коротка історична довідка. Науковий архів НІАЗ «Кам’янець».
Паладійчук, С., 1996. Спомини полоненого з Першої світової війни. Літопис Борщівщини. Борщів, С. 76-80.
Петрій, І., 2006. Облога та здобуття Перемишля Російськими військами у 1914-1915 рр (зам матеріалами преси та спогадами сучасників). Наукові зошити, Вип. 8. Ч. 1. С. 213-221.
Пламеницька, Є., 2010. Науково-проектна документація. Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Кам’янця-Подільського. Книга 1. Том. 1.
Пустиннікова, І., 2021. Кам'янець-Подільська бібліотека-філія 6 для дітей [online] (Останнє оновлення: 1 листопад 2021) Доступно: <https://castles.com.ua/library.html>
Реєнт, О., 2014. Велика війна 1914-1918 pp. і Україна. У двох книгах. Книга 1. Історичні нариси. Київ: KJIIO.
Рибчинський, О., 2005, Язлівець – місто ренесансу. Записки НТШ. Т. CCXLIX. Львів, С. 270-309.
Романюк, І., 1994. Спогади про Мельниччину та Борщівщину. Устя Єпископське. Літопис Борщівщини. С. 83-92.
Ростунов, И., ред., 1975. История первой мировой войны 1914-1918 гг. В 2-х томах. Москва: Наука.
Садовська-Денисюк, А., 1974. Спогади про Копичинці в рр. 1910-19. Чортківська округа. Історико – мемуарний збірник. Нью–Йорк–Париж–Сідней-Торонто.
Саранчук, І. 2005., Синьків на вітрах історії. Історико-краєзнавчий нарис. Чернівці: Місто.
Смолій, В., 2015. Велика війна 1914-1918 pp. і Україна: У двох книгах. Книга 2: Мовою документів і свідчень . Київ: Кліо.
Степовий, О., 1994, Там, де Збруч річку проходили… Літопис Борщівщини, 6. Борщів.
Таленский, Н.А., 1944. Первая мировая война 1914-1918 гг. (Боевые действия на суше и на море). Москва: Госполитиздат
Талерговській альманах. 1924. Вып. 1. Терроръ в Галичине въ первый периодъ войны 1914-1915 гг. Львов.
Фалькенгайн, Э., 1923. Верховное командование 1914-1916 в его важнейших решениях. Перевод с немецкого А. Е. Снесарева. Москва: Высший Военный Редакционный Совет
Хмельницька міська рада. Офіційний сайт, 2021. Вулиці міста Найстаріші вулиці міста Хмельницький [online] Доступно: <https://khm.gov.ua/uk/content/vulyci-mista> [Дата звернення 22.09.2021]
ЦДІАК, 1915. Донесения и уведомления помощников начальника Подольского ГЖУ в уездах, унтер-офицеров на жандармских пунктах, уездніх исправников и других лиц и учреждений о грабежах, убийствах, пожарах и других происшествиях в губернии. (7 января 1914 – 18 января 1915 г). Ф. 301. Оп. 1. Од. Зб. 1719. Арк. 210, 253, 257.
Чемеринський, А., 2011, Передмостові укріплення Галича: залізничні блокгаузи на річці Дністер (терен сід Дубівці-Єзупіль). Замки України: Дослідження, збереження, використання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Галич, С.112-119.
Юрков, І., 2006. Брусилов у Кам’янці-Подільському: До 90-річчя Брусиловського прориву Подолянин. С.6.
Яніцька, Н., 2009. Вулиця Проскурівська: знайома незнайомка. Подільський кур"єр,30 квітня.
Aftanazy, R., 1992. Materialy do dziejów rezydencji. T. 9.Dawne woewódstwo podolskie. Warszawa: Instytut sztuki PAN.
AGAD. Cesarsko-Niemiecka Armia Południowa. Kaiserliche Deutsche Südarmee z lat 1914-1918. Nr. 329. Sygn. 5. Mapy lotnicze okolic Trembowli, Skałatu, Grymałowa, Kołomyi, Kamińca Podolskiego, Husiatynia i innych miejscowości polożonych na tym terenie).
AGAD. Protokoły dochodzeń, protokoły zeznań, telegramy, listy gończe, meldunki o działnosci ukraińskich nacionalistow, osoby podejrzane o dezercje, szpiegostwo, obrazę majestatu państwa. 29.09.1915-05.03.1916. Nr. 329. Sygn.93.
AGAD. Telegramy, sckolenie kadry wojskowei, personalia odnoznaczenia żolnierzy, wojsko inżynieryjne. Interesujący dokument z dnia 12.09.1917 r w którym przestrzega się kadre oficerską przed lekkomyślnymi kontaktami z kobietami mogącymi być szpiegami. Trzy przykłady takich sytuacji. Nr. 329. Nr. 23. 15/07/1917-02/01/1918
AGAD. Zeznania świadkow, bandytyzm w strefie przyfrontowej, dokumentacja dotycząca osób podejrzanych o wspołpracę z wywiadem rosyjskim i obrazę majestatu państwa. Nr. 329. Sygn.64.
Dabrowski, J. 1938. Wielka wojna. 1914-1918. T. 1-2. Warszawa.
Materiały do dziejów zamków czerwonogradskich zebrane przez Aleksandra Czołowskiego, 1935. T. 2. Dobromil – Lisko. Biblioteka Narodowa. IV. 5460.
Zbigniew, B. i Wiraszka, M., 2001. Kamieniec Podolski. Miasto-legenda. Warszawa: NERITON.