Анотація. Авторка статті здійснила аналіз правової природи дискримінації у сфері громадського здоров’я нації через встановлення її сутності та виокремлення категорій суб’єктів, які належать до дискримінованих груп осіб у сфері охорони здоров’я.
Стаття розглядає правовий статус медичних працівників в Україні, аналізуючи їхні конституційні та професійні права, закріплені у відповідних нормативно-правових актах. Зокрема, увага присвячується правам на належні умови праці, соціальний захист, страхування, пільги та додаткові гарантії, передбачені Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Також висвітлюються особливості регулювання трудової діяльності медиків, що містять питання кваліфікації, підвищення професійного рівня, а також права на захист професійної честі та гідності.
Сьогодні актуальне дослідження проблем медичного права, що підтверджується не лише зовнішніми чинниками, такими як повномасштабна війна з російською федерацією, дія правового режиму воєнного стану та незмінний курс на європейську інтеграцію, але й внутрішньою динамікою розвитку медичної галузі. Ця динаміка охоплює впровадження новітніх технологій, розширення приватної медичної практики та нагальну потребу адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів.
У статті сформульовано парадигму розвитку медичного права в Україні, а також розглянуто складові елементи що її формують. Вважаємо, що правовідносини, які вхо- дять до предмета медичного права, доцільно виокремити у дві групи. Перша група представлена тими відносинами, що виникають при здійсненні медичної діяльності у процесі надання медичної допомоги. Тобто, відносини між лікарем і пацієнтом при здій- сненні першим діагностичних, лікувальних й профілактичних заходів. На наше переко- нання, вони є основою відносин у сфері медицини.
Автором статті проаналізовано основні сучасні тенденції розвитку медичного права як комплексної галузі права України.
Проблема наркоманії є глобальною для суспільства, оскільки за сутнісною ознакою є більше соціально-економічна, ніж медичнно-правова, що потребує боротьби не з наркоманами, а саме з наркоманією як із явищем.