дезінформація, пропаганда

Розроблено метод виявлення джерел дезінформації та неавтентичної поведінки користувачів чатів у соціальних мережах. Розроблена модель базується на аналізі текстової інформації з використанням сучасних алгоритмів машинного навчання, зокрема класифікаторів (SVM, наївний Байес, дерева рішень тощо) та кластеризаційних методів для виявлення структурних зв’язків між новинами та користувачами. Значна увага приділяється збиранню і балансуванню датасетів, а також візуалізації мереж для оцінки поширення фейкових новин.

У статті розглянуто підхід до виявлення джерел дезінформації у цифровому середовищі за допомогою аналізу текстів із використанням методів машинного навчання та опрацювання природної мови. Запропонований метод базується на гібридному представленні тексту, яке поєднує частотні ознаки (TF-IDF) з контекстними векторними представленнями, отриманими за допомогою моделі IBM Granite.

У статті проведено системний аналіз загроз дотримання правових принципів виборів у глобалізованому цифровому суспільстві.

Умотивовано, що вибори є одним з основних елементів демократії, за допомогою якого окремі особи та політичні партії отримують владу, міжнародно-правова система сформувала усталені правові принципи виборчого процесу, що визначають його прийнятність, законність та легітимацію результатів. Глобалізоване цифрове суспільство створює додаткові можливості реалізації виборчого права, водночас загрози для усталених правових принципів виборів.

Стаття присвячена комплексному аналізу прояву виборчих прав та їх видозміни через цифрові трансформаційні процеси через аналіз проблем правового регулювання таких аспектів, як дезінформація, маніпуляція, персональна інформація про виборця. Значну увагу присвячено ролі штучного інтелекту у виборчому процесі, визначено його позитивні та деструктивні можливості.

У цій статті досліджується образ поляків в українському медіапросторі під час російськоукраїнської війни, зосереджуючись на періоді з 2022 по 2024 роки. Використовуючи якісний контент-аналіз українських регіональних медіа, дослідження викоремлює, як польсько-українські відносини виглядали в контексті війни, гуманітарної допомоги, історичних наративів і геополітичних альянсів. Дослідження визначає домінуючі теми в медійному дискурсі, зокрема роль Польщі як ключового союзника в опорі України, який забезпечував притулок та гуманітарну підтримку, а також є давнім історичним партнером.

В умовах повномасштабного збройного конфлікту, спричиненого агресією ро­сійської федерації проти України, цифрові технології стали невід’ємною частиною як бойових дій, так і повсякденного життя цивільного населення. Це створює без­пре­цедентні виклики для забезпечення та захисту прав людини. У статті проана­лізовано ключові проблеми, що виникають на перетині цифрових технологій, прав людини та збройного конфлікту в українському контексті.

У статті описано дослідження ідентифікації фейкових новин на основі опрацювання природної мови, аналізу великих даних і технології глибокого навчання. Розроблена система автоматично перевіряє новини на наявність ознак фейкових новин, таких як використання маніпулятивної мови, неперевірених джерел і недостовірної інформації. Візуалізація даних реалізована на основі дружнього інтерфейсу користувача, який відображає результати аналізу новин у зручному та зрозумілому форматі.

У статті на підставі теоретичного та практичного вивчення сутності та особливостей регу лювання інформаційно-правових відносин в умовах російської агресії акцентовано на проб лемних питаннях організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки як діяльності, спрямованої на запобігання, своєчасне виявлення та припинення загроз, які деструктивно впливають на життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері.

Стаття “Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уро- ки для України» детально описує та аналізує проблему пов’язану з великою кількістю неправдивої, маніпулятивної та вкрай шкідливої інформації, з якою змушена стикатись кожна сучасна людина. Приділяється особлива увага законодавчому регулюванні інформаційної сфери, заходах спрямованих на покращення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Україні.

У статті проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблема є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють  в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених  до визначення поняття «медіамістифікація».