дезінформація, пропаганда

У цій статті досліджується образ поляків в українському медіапросторі під час російськоукраїнської війни, зосереджуючись на періоді з 2022 по 2024 роки. Використовуючи якісний контент-аналіз українських регіональних медіа, дослідження викоремлює, як польсько-українські відносини виглядали в контексті війни, гуманітарної допомоги, історичних наративів і геополітичних альянсів. Дослідження визначає домінуючі теми в медійному дискурсі, зокрема роль Польщі як ключового союзника в опорі України, який забезпечував притулок та гуманітарну підтримку, а також є давнім історичним партнером.

В умовах повномасштабного збройного конфлікту, спричиненого агресією ро­сійської федерації проти України, цифрові технології стали невід’ємною частиною як бойових дій, так і повсякденного життя цивільного населення. Це створює без­пре­цедентні виклики для забезпечення та захисту прав людини. У статті проана­лізовано ключові проблеми, що виникають на перетині цифрових технологій, прав людини та збройного конфлікту в українському контексті.

У статті описано дослідження ідентифікації фейкових новин на основі опрацювання природної мови, аналізу великих даних і технології глибокого навчання. Розроблена система автоматично перевіряє новини на наявність ознак фейкових новин, таких як використання маніпулятивної мови, неперевірених джерел і недостовірної інформації. Візуалізація даних реалізована на основі дружнього інтерфейсу користувача, який відображає результати аналізу новин у зручному та зрозумілому форматі.

У статті на підставі теоретичного та практичного вивчення сутності та особливостей регу лювання інформаційно-правових відносин в умовах російської агресії акцентовано на проб лемних питаннях організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки як діяльності, спрямованої на запобігання, своєчасне виявлення та припинення загроз, які деструктивно впливають на життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері.

Стаття “Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уро- ки для України» детально описує та аналізує проблему пов’язану з великою кількістю неправдивої, маніпулятивної та вкрай шкідливої інформації, з якою змушена стикатись кожна сучасна людина. Приділяється особлива увага законодавчому регулюванні інформаційної сфери, заходах спрямованих на покращення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Україні.

У статті проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблема є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють  в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених  до визначення поняття «медіамістифікація».

Celem artykułu jest wskazanie możliwości i sposobów wspŁłpracy w regionie Europy Środkowo-Wschodniej w zakresie bezpieczeństwa informacyjnego, szczególnie w kontekście wpływu informacyjnego Rosji. Podstawą analizy jest założenie, Łe zagroŁenia informacyjne dla bezpieczeństwa społecznego mają charakter zewnętrzny i mają istotny wpływ na trwałość, warunki rozwoju, język, wzorce kulturowe, religijne i etniczne, tożsamość, tradycję i wartości w państwie.