У статті проведено системний аналіз загроз дотримання правових принципів виборів у глобалізованому цифровому суспільстві.
Умотивовано, що вибори є одним з основних елементів демократії, за допомогою якого окремі особи та політичні партії отримують владу, міжнародно-правова система сформувала усталені правові принципи виборчого процесу, що визначають його прийнятність, законність та легітимацію результатів. Глобалізоване цифрове суспільство створює додаткові можливості реалізації виборчого права, водночас загрози для усталених правових принципів виборів.
Вільні та чесні вибори є основою демократичного процесу. Виборчі зловживання підривають легітимність виборчого процесу, загальну прийнятність результатів виборів та кидають виклик процесу демократизації. Вказані принципи потребують розширення доступу до голосування та демократії й усунення бар’єрів для участі, що може бути реалізовано шляхом використання потенційних переваг, що надає глобалізоване цифрове суспільство.
Автор доводить, що загрозу демократії та виборам створює дезінформація, котра має далекосяжні наслідки для прав людини та демократичних норм у всьому світі, загрожує свободі думки, праву на приватність та праву на демократичну участь, а також ставить під загрозу низку економічних, соціальних та культурних прав, зменшує ширші показники якості демократії, підриваючи довіру громадян до демократичних інституцій.
Дезінформація під час виборів підриває довіру до інститутів демократії, розпалюючи хибні негативні переконання щодо чесності виборів, або ж підтримує диктаторів, створюючи хибно позитивні уявлення про них. Доводиться, що потрібна комплексна стратегія, котра б захищала виборчі права та виборчі процедури від впливу цифрового суспільства з її проявами кібератак та дезінформації.
Розглянуто позиції наукової спільноти щодо доречності використання засобів електронного голосування. Доводиться теза про те, що, загалом визначаючи значні позитиви для держави та членів суспільства під час впровадження нових технологій, все ж, з погляду політико-правової практики, треба із застереженням ставитися до активного впровадження електронних виборів у реалізаційну сферу.
1. Fjelde H., Höglund K. (2021). Introducing the Deadly Electoral Conflict Dataset (DECO). Journal of Conflict Resolution. 66(1), 162–185. DOI: https://doi.org/10.1177/00220027211021620 (Accessed: 24.05.2025).
2. Nwagwu E. J., Uwaechia O. G., UdegbunamK. C., Nnamani R. (2022). Vote Buying During 2015 And 2019 General Elections: Manifestation and Implications on D emocratic Development in Nigeria. Cogent Social Sciences. 2022; 8(1). DOI: https://doi.org/10.1080/23311886.2021.1995237 (Accessed: 24.05.2025).
3. Mauk M. (2022). Electoral integrity matters: how the electoral process conditions the relationship between political losing and political trust. Quality & Quantity. 56, 1709–1728. DOI: https://doi.org/10.1007/s11135-020- 01050-1 (Accessed: 24.05.2025).
4. Norris P. (2014). Why Electoral Integrity Matters. Cambridge University Press. Р. 21.
5. Onuh P. A., Ike C. C. (2021). Civil Society Organizations and electoral credibility in Nigeria. Africa Review. No. 11. Retrieved from: https://brill.com/view/journals/bafr/13/2/article-p233_7.xml (Accessed: 24.05.2025).
6. Norris P. (2014). Why Electoral Integrity Matters. Cambridge University Press.
7. Mauk M., Grömping M. (2023). Online disinformation predicts inaccurate beliefs about election fairness among both winners and losers. Comparative Political Studies. 57(6), 965–998. DOI: https://doi.org/10.1177 /00104140231193008 (Accessed: 24.05.2025).
8. Judge E. F., Korhani A. M. (2020). Disinformation, digital information equality, and electoral integrity. Election Law Journal: Rules, Politics, and Policy. 19(2). Retrieved from: https://www.liebertpub.com/doi/abs/ 10.1089/elj.2019.0566 (Accessed: 24.05.2025).
9. James T. (2020). New development: Running elections during a pandemic. Public Money & Management. 41(1), 65–68. DOI: https://doi.org/10.1080/09540962.2020.1783084 (Accessed: 24.05.2025).
10. Cheeseman N., Lynch G., Willis J. (2018). Digital dilemmas: the unintended consequences of election technology. Democratization. 25(8), 1397–1418. DOI: https://doi.org/10.1080/13510347.2018.1470165 (Accessed: 24.05.2025).
11. Yard M. (2010). Direct Democracy: Progress and Pitfalls of Election Technology. The Amazon Book Review; Retrieved from: https://www.ifes.org/publications/direct-democracy-progress-and-pitfalls... (Accessed: 24.05.2025).
12. Acheampong M. (2023). Overpromising and Underdelivering? Digital Technology in Nigeria’s Presidential Elections. SSOAR. Hamburg; 8 p. Retrieved from: https://www.ssoar.info/ssoar/handle/document/86464 (Accessed: 24.05.2025).