чат-бот

Предметом дослідження є теоретико-методологічні питання цифровізації роботи HR-менеджера із персоналом та обґрунтування можливості інвестування у діджиталізацію підприємства.

Робота присвячена розробці мобільного чат-бота, що містить інформаційний конвертер валют, призначений для використання широкого кола людей. Чат-бот – це предметно- орієнтований текстовий діалоговий інтерфейс, за допомогою якого користувач може виконати набір завдань: отримання інформації щодо поточного курсу валют (USD чи EUR) відносно національної валюти та розрахунок співвідношення криптовалют (Bitcoin, Ethereum, Litecoin) у доларах чи євро.

Із урахуванням розвитку технологічних інструментів проаналізовано інформаційні системи, які для комунікації із користувачем використовують онлайн-застосунки для обміну повідомленнями. Зазначено, що цей процес у розробленій системі підтримки прийняття рішень для обліку та опрацювання даних еколого-природничих спільнот раціональніше реалізовувати за допомогою чат-бота як програмованого застосунку, у якому використовується запропоно- ваний алгоритм взаємодії із користувачем. Інформацію бот надає у вигляді текстових або аудіоповідомлень.

Стаття присвячена впровадженню чат-боту як важливого елементу цифровізації роботи HR-менеджера. Використано метод порівняльного аналізу теоретико-методологічних пріоритетів серед трендів цифровізації роботи HR-менеджера; метод абстрактно-логічного узагальнення питань цифровізації й напрямів впровадження проєкту чат-боту в телеграм-каналі підприємства; метод  аналогій щодо розв’язання управлінських завдань в кадровій роботі. Проведено дослідження процесів роботи HR-менеджера та сформовано напрями їхнього практичного застосування на підприємстві.

Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів і обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, починаючи від паперових носів, закінчуючи отриманням даних через лінзи електронних окулярів. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми.