Обґрунтовано актуальність цифрової криміналістики в умовах цифровізації сучасного суспільства, відзначено активне використання цифрових технологій у вирішенні найрізноманіт ніших видів протиправної діяльності у сфері комп’ютерної інформації, подано визначення понять “цифровий слід” та “цифрова криміналістика”.
У статті досліджено сучасні засади правового регулювання захисту персональних даних, що зумовлено актуальністю питань, пов’язаних безпосередньо із захистом персональних даних, зокрема поширенням діджиталізації суспільства і щоденним використанням інтернету. Це дасть можливість урахувати виклики та загрози, що виникають у межах сучасного розвитку гро мадянського суспільства та демократичної і правової держави в Україні, серед яких і несанкціо новане поширення персональних даних у соціальних мережах, що передовсім містить негативну правову характеристику.
У статті визначено сутність поняття «глобальні стартапи», досліджено вплив чинників на їх появу та швидке поширення у глобальній економіці. Авторами узагальнено підходи до трактування сутності процесів інтернаціоналізації та діджиталізації, досліджено їх вплив на глобальне стартап-підприємництво. Акцентовано увагу на важливості діджиталізації для ранньої інтернаціоналізації стартапів. На основі аналізування історій успіхів вітчизняних стартапів на світовому ринку вивчено умови та особливості появи глобальних стартапів українського походження.
Анотація. Сучасні умови діяльності правоохоронних органів в Україні є вкрай складними, що вимагає підвищення ефективності в цій сфері. Метою даної статті було висвітлення основних напрямків модернізації правоохоронних органів України. Дане дослідження було здійснено у межах поставленої мети з використанням наступних методів: інформаційно-аналітичний метод, метод системного підходу, анамнестичний метод, метод описової статистики, метод описового аналізу, метод прогнозування.
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій цифровізації публічного адміністрування. Загалом позитивно оцінюється тенденція переведення сфери публічного адміністрування у цифровий формат, адже громадянам цифровізація спрощує комунікацію з владою та усуває корупційні ризики, а для держави цей процес означає оптимізацію та прозорість у діяльності. Розглянуто досвід Німеччини у сфері цифровізації публічного управління, який може стати орієнтиром та еталоном для подальшого розвитку цифровізації в Україні.
Сьогодні Інтернет є інструментом, який використовується в багатьох видах діяльності, особливо в системі державного управління, що збільшує можливість посягань у кіберпросторі та зростання ризиків, що з цим пов’язані.
У статті розглядається нормативно-правове та інституційне забезпечення цифровізації та кібербезпеки системи державного управління в ЄС.
Досліджено семантичне наповнення термінів «діджиталізація», «кібербезпека» та «е-урядування».
У статті проаналізовано основні принципи та інструменти цифровізації публічного управління у США. Звернуто увагу на систему електронного урядування та відкритого врядування, проаналізовано систему надання електронних послуг в США. Зазначено про активну участь уряду США у реалізації програм цифровізації публічного управління та формування відкритого суспільства. Запропоновано шляхи реалізації досвід США в Україні.
Розглянуто поняття сутності «Індустрія 4.0» за умов євроінтегрування фахівцями. Досліджено проблеми, перспективи, загрози, можливості процесів формування, подальшого розвитку Індустрії 4.0 в Україні за умов євроінтегрування. Наведено структуру підходів щодо світового трактування поняття «Індустрія 4.0». Проаналізовано ключові індикатори запровадження, розвитку Індустрії 4.0 в Україні. Досліджено потенційні можливості України до набуття статусу регіонального (східноєвропейського) лідера у сферах складних, наукоємних інженерних послуг за умов євроінтегрування.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні питання цифровізації роботи HR-менеджера із персоналом та обґрунтування можливості інвестування у діджиталізацію підприємства.
У статті здійснено аналіз наявних цифрових інструментів, які застосовуються у публічній сфері та їх значення для розвитку системи надання публічних послуг.