відбудова

Війни та військові конфлікти спричиняють масштабне руйнування міської та транспортної інфраструктури, обмежуючи мобільність людей, доступ до послуг та сприяючи зростанню кількості людей з інвалідністю. У таких умовах через руйнування критично важливих інфраструктурних систем та гостру нестачу пального активна мобільність (пішохідний та велосипедний рух) стає життєво важливою стратегією виживання та інструментом соціально-економічної стійкості.

У статті узагальнено результати документування ушкоджень, науково- проектних, консерваційних, реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини Львова, уражених унаслідок російських ракетних атак у 2023-2025 роках, зокрема, багатоквартирних житлових будинків 62-68 на вулиці Стрийській (ракетна атака 06.07.2023), багатоквартирного житлового будинку на вул. Коновальця, 44 та колишньої вілли на вул. Мельника, 7 (атака 04.09.2024).

Стаття присвячена аналізу проблематики ревіталізації міст України, що зазнали руйнувань внаслідок російської агресії, особливо в східних регіонах. В роботі досліджуються не лише методи фізичної відбудови, але й комплексні підходи до відновлення міського середовища, що включають соціальні, культурні та екологічні аспекти.

Наведено результати обстеження вілли Сонячної, пам’ятки архітектури місцевого значення,  після російської ракетної атаки на Львів 4 вересня 2024. Обстеження провадилось у складі місцевої комісії 06.09.2024, згідно з постановою Кабміну №1342, а також у складі спільної місії ICCROM-UNESCO 02-05.10.2024.

При регулярних обстрілах міст, сіл, зруйновано та пошкоджено значну частину однородинних будинків по всій Україні. В статті проведений візуальний аналіз руйнацій приватного житла та визначені архітектурно-констуктивні рішення, які при новому будівництві  можуть зробити будинок більш надійим та безпечнішим для проживання в умовах війни. У ході дослідження використано методи порівняльного аналізу. Стаття може використовуватись як рекомендаційний матеріал для проектування нового приватного житла.

В статті висвітлено широку палітру робіт, які були виконані студентами кафедри дизайну архітектурного середовища в рамках навчального та дипломного проєктування для потреб відбудови України після російського вторгнення. Також було відзначено актуальність використання завдань, пов’язаних з відновленням громадських житлових та ландшафтних об’єктів, у навчальному процесі підготовки майбутніх кадрів, на початок професійної діяльності яких припаде основна фаза реновації міст та поселень.

У статті розкрито історію становлення реставраційної діяльності на
прикладі реставрації замкових руїн в Україні та Європі в період ХІХ-ХХІ ст. Як
приклад розглянуто замки у Вудстоці (Англія), Вільнюсі, Тракаї (Литва),
Гайдельберзі (Німеччина), Варшаві, Іновлодзі (Польща), П'єрфоні (Франція),
Олеську та Острозі (Україна). Проаналізовано позиції щодо реставрації пам'яток
архітектури ряду науковців: Ежена Віолле-ле-Дюка, Алоїза Ріґля, Камілло Бойта
та Яна Захватовича.