історична забудова

У статті досліджено особливості історико-архітектурного розвитку історичного міста Калуша Івано-Франківської області. Розкрито цінність містобудівної спадщини історичного ядра міста, обґрунтовано гіпотези щодо розташування втрачених об’єктів історичного середмістя, ідентифіковано фрагменти збережених елементів об’ємно-розпланувальної структури міста періоду XV – XVIII ст. В ході дослідження на основі проведених натурних обстежень та опрацьованої джерельної бази розроблено схему теоретичного розпланування історичної фортеці Калуша на період XVII - XVIIІ ст.

Розглянуто перший етап розробки проєкту реконструкції історичного житлового будинку, а саме вивченню вихідних даних (інвентарних планів та технічного стану будинку), а також нормативних вимог до реконструкції таких будинків.
Обстеження технічного стану житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення ґрунтів основ і підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу.

Стаття присвячена дослідженню еволюції планувальних рішень малометражних квартир, з середини XVII і досьогодні у житлових будинках Львова. Описано особливості і закономірності розвитку обємно-просторових структур компактних помешкань. Обгрунтовано доцільність дослідження компактного житла у середовищі історичного населеного пункту та актуальність використання житлового простору у сучаних умовах.

Стаття присвячена актуальним проблемам щодо реконструкції житла в Україні, а також шляхам її вирішення. Висвітлюється вітчизняний та зарубіжний досвід перепланування існуючих квартир,  реконструкції  історичної забудови з надбудовою мансард, додаткових поверхів або без них.

У представленій статті висвітлено напрямки у проєктуванні житлових будинків Львова та етапи розвитку їх забудови протягом ХІХ–ХХ ст. Описано особливості й закономірності планувальних та об’ємно-просторових структур типових будинків, що формували міський простір до початку ХХ ст. Встановлено вплив існуючого історично-культурного осередку на сучасну архітектурно-будівельну практику.