філософія

Denys Pylypovych's monograph is a new systematic study of the philosophy of the Ukrainian thinker Hryhoriy Skovoroda in Poland. This monograph is the most detailed Polish study of the views and interpretations of Skovoroda's heritage in Poland. The monograph presents the evolution of the reception of Skovoroda's literary and philosophical heritage in Poland during the ХІХ-ХХІ centuries. This monograph is a good complement which helps to rethink Hryhorii Skovoroda's literary and philosophical heritage in the history of Ukrainian philosophy and Slavic studies.

Сучасні глобальні зміни потребують переосмислення основних законів функціо­нування суспільства в умовах невизначеності та динамічних соціальних процесів. Ор­ганічні закони, які визначають внутрішню стійкість і здатність суспільства до адаптації, стають об’єктом підвищеного інтересу серед дослідників філософсько-правової науки. Вивчення цих законів у контексті метаантропології дає змогу виявити глибші взаємо­зв’язки між соціальною еволюцією та онтологічними аспектами людського буття, що зумовлює актуальність дослідження.

У рецензії розглянуто монографію українського дослідника В. Козловського “Кантова антропологія”. Автор монографії здійснює глибокий і фундаментальний аналіз антропологічної тематики німецького філософа Імануеля Канта. У монографії представлено оригінальний підхід до відкриття візії людини у філософії І. Канта не лише у творах присвячених природі та сутності людини. Український дослідник загалом відкриває усі можливі моделі людини явно чи приховано представлені у тематично відмінних філософських працях І. Канта.

Це український переклад есе “Субстанційне та функціональне визначення філософії” відомого польського мислителя, дослідника та критика марксизму, епістемолога, Лешека Колаковського. У ньому розглядається природа філософії, її призначення та функції, які вона виконує, як у житті окремої людини, так і в суспільному чи колективному житті. Відтак, автор розглядає різні визначення філософії з різних позицій: сцієнтичної, трансцендентальної, традиційної та функціональної. Остання є основною, бо її притримується Лешек Колаковський. Філософія є природним явищем у житті людини та людських спільнот.

Це перший український переклад есе Ісаї Берліна "Мета філософії".

У передмові йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Також у цій статті пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.

 У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання.

У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.

Прорецензовано відому книжку французького філософа, філолога та дослідника античної і середньовічної філософії П’єра Адо. Головна ідея книги полягає у пошуку відповіді на запитання: філософія формує чи інформує? У такий спосіб автор намагається актуалізувати той факт, що філософський дискурс і філософське життя є нерозривні. Він вважає, що визнання філософського життя одним із полюсів філософії допоможе віднайти у нашому сучасному світі місце для філософів, які будуть не лише оновлювати філософський дискурс, але й спрямовуватимуть його у своє життя. Ця книга адресована усім.

Читачам журналу пропонується перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення.