З’ясовано, що в Україні питанням захисту прав та інтересів дітей надавалася значна увага ще до війни. Починаючи від формування ювенальної превенції до освітніх реформ – усі заходи спрямовувалися на формування цілісної особистості майбутнього покоління.
Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ у соціальних мережах та месенджерах.
Досліджено специфіку функціонування ринку освітніх послуг та попит на вищу освіту в умовах війни. Здійснено оцінювання частки випускників закладів загальної се- редньої освіти, фахової передвищої освіти, студентів, що вдруге вступили до ЗВО, серед загальної кількості абітурієнтів 2018–2021 років. Проаналізовано державні видатки на сферу освіти та їхній вплив на зміну кількості абітурієнтів, що навчаються за державним замовленням. Підтверджено тенденцію до підвищення попиту на заклади фахової передвищої освіти через зміну вимог та дисбаланс на ринку праці.
У статті охарактеризовано основні виклики металургійної галузі з початком повномасштабного вторгнення росії; досліджено динаміку показників виробництва металургійної продукції упродовж десяти років (2012–2021 рр.) в довоєнний період та ква- ртальні обсяги за 2022–2023 рр. з початку війни щодо обсягів виплавки чавуну та сталі, зокрема динаміку експорту виробленої продукції металургійної галузі. Виокремлено необхідні післявоєнні напрями як вектори розбудови та розвитку металургійної галузі.
Проаналізовано особливості розвитку, сучасний стан і специфіку конкуренції, а також перспективи розвитку авіатранспортної галузі в Україні, зокрема в умовах євроінтеграції, постпандемії та війни. Показано, що до початку війни Україна мала значний потенціал для розвитку авіагалузі завдяки географічному положенню, наявності кількох міжнародних аеропортів та активній євроінтеграції. Однак умови постпандемії COVID-19 та війни створили певні виклики та обмеження для розвитку авіатранспорту в країні.
Розглянуто напрямки реформування публічного управління під час війни, зокрема роль залучення громадськості та цифровізації послуг. Наведено особливості, обмеження та основні інструменти залучення громадян під час прийняття важливих рішень, досліджено зміни чинного законодавства, зумовлені військовою агресією росії, здійснено аналіз впливу цифровізації послуг у країнах ЄС у динаміці за п’ять років.
З’ясовано, що в умовах російської агресії Міністерство освіти і науки України використовує Секторальну робочу групу «Освіта і наука» як майданчик для діалогу з максимально широким колом партнерів та друзів України для формування міжнародної коаліції на підтримку українських освіти і науки. Можна констатувати, що в Україні право на освіту забезпечується максимально як для військового стану з його певними обмеженнями.
Проаналізовано розуміння парадигми нелінійності в сучасних умовах порівняно з лінійним баченням світу, показано основні складові переваг нелінійного підходу у збройних конфліктах, обґрунтовано зв’язок нелінійного підходу до ведення бойових дій з перемогами Збройних сил України (далі – ЗСУ) над військами агресора в умовах повномасштабної війни російської федерації (далі – рф) проти України.
У статті охарактеризовано окремі загальнотеоретичні аспекти прав дитини та основні порушення прав дитини в умовах воєнного вторгнення Російської Федерації на територію України.
Мета статті – охарактеризувати основні порушення прав дітей в умовах війни в Україні та сформулювати пропозиції щодо удосконалення механізму забезпечення прав дітей.
Проаналізовано соціально-економічний розвиток України за 2012-2021 рр. з урахуван- ням десяти показників. На основі таксономічного показника рівня розвитку оцінено траєкторію соціально-економічного розвитку України та впорядковано роки. Різниця між показниками таксономічного рівня розвитку (0,477) найкращого 2013 р. та найгіршого 2014 р. свід- чить про майже стовідсоткове зниження інтегрального показника соціально-економічного розвитку внаслідок війни, а відхилення показника 2020 р. (0,312) також характеризує істотний негативний вплив пандемії «COVID19».