Агентність як чинники адаптації вимушених мігрантів

Snyadanko, I., Antypovych, O. (2025). Agency as Factors of Adaptation of Forced Migrants.  Veritas: Legal and Psychological-Pedagogical Research, 1(1), 91–101.

1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти
2
Національний університет «Львівська політехніка» Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти

Анотація. У статті здійснено аналіз соціально-психологічних чинників адаптації вимушених мігрантів. Розкрито основні психологічні особливості формування внутрішньої картини світу вимушених мігрантів та окреслено шляхи подолання онтоекологічної невлаштованості, стану “внутрішнього переміщення”. Проаналізовано результати дослідження умов проживання вимушених мігрантів з України. Представлено результати вибору вимушеними мігрантами з України стратегій акультурації, а саме: асиміляцію, інтеграцію, маргіналізацію, розділення. Розкрито роль стратегій акультурації в адаптації вимушених мігрантів. Здійснено аналіз змісту явища “акультураційний стрес”, а також понять:“ностальгія”, “аностальгія”, “ідентичність жертви”, “посттравматичне зростання”, “самоефективність”. Наголошено на відмінностях між “сформувати ідентичність жертви” та “стати жертвою обставин”. Зроблено висновок, що якщо вимушений мігрант ідентифікує себе із жертвою, то його поведінка може мати негативні наслідки для нього самого та інтерпретації подій, ситуацій навколо себе.
Акцентовано на ролі самооцінки та відчутті власної гідності, які найбільше зазнають негативного впливу за умов вимушеного виїзду в іншу країну та покидання власної домівки. Виокремлено поняття “агентність” як важливий чинник адаптації вимушених мігрантів, розкрито зміст поняття агентності та її ролі в адаптації вимушених мігрантів. Під поняттям агентності розуміємо залученість особистості, її вміння та здатність впливати на світ, навколишнє середовище, брати на себе відповідальність за власні дії та вчинки. Зроблено висновок, що в основі формування агентності мігрантів лежить висока самооцінка, самоефективна поведінка, залученість у соціальні процеси життєдіяльності, юридична та соціальна обізнаність, умови для вивчення мови країни, в яку переїхав мігрант, соціальні контакти та ін.

1. Pan-European Study of Ukrainians in Europe. Retrieved from: https://ratinggroup.ua/ru/research/ ukraine/vse_vropeyske_dosl_dzhennya_ukra_nc_v_u_vrop.html

2. Tarasiuk, I. V. (2021). Acculturation Strategies of Migrants in the Context of Intercultural Interaction. Scientific Notes of the National University “Ostroh Academy”. Series “Psychology”, Scientific Journal, Ostroh: Ostroh Academy Publishing House, June 2021, No. 13, pp. 20–24. DOI: 10.25264/2415- 7384-2021-13

3. Andrushko, Y. (2025). Acculturation Processes and the Experience of Traumatization in the Case of Forced Ukrainian Migrants. Acculturation Processes and the Experience of Traumatization in the Case of Forced Ukrainian Migrants – Andrushko – 2025 – International Journal of Psychology – Wiley Online Library. DOI: 10.1002/ijop.70036

4. Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1–26. Retrieved from: https://www.annualreviews.org/content/journals/10.1146/ annurev.psych.52.1.1

5. Berry, J. W. Acculturation as varieties of adaptation. Acculturation: Theory, models and findings / Ed. Padilla A. Boulder: Westview, 1980, р. 9–25. Retrieved from: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=716325

6. Bourhis, R. Y., Moise, C. L., Perreault, S., Senéca, S. Immigration und Multikulturalismus in Kanada: Die Entwicklung eines interaktiven Akkulturationsmodells. Identität und Verschiedenheit. Zur Sozialpsychologie der Identität in komplexen Gesellschaften / eds. A., Mummendey, B., Simon. Bern: Hans Huber, 1997, p. 63–107. DOI: 10.25264/2415-7384-2021-13

7. Сampbell, C. (2009). Distinguishing the Power of Agency from Agentic Power: A Note on Weber and the “Black Box” of Personal Agency. Sociological Theory, 27(4), 407–418. DOI: 10.1111/j.1467- 9558.2009.01355.x

8. De Coninck, D. (2023). The Refugee Paradox During Wartime in Europe: How Ukrainian and Afghan Refugeesare (not) Alike. International Migration Review 57, No. 2: 578–586. DOI: 10.1177/01979183221116874

9. Dweck, C. S. (2006). Mindset: The New Psychology of Success. New York: Random House Publishing Group. Retrieved from: https://docs.lib.purdue.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1013&context =giftedchildren

10. Emirbayer, M., Mische, A. (1998). What is Agency? American Journal of Sociology, 103 (4), 962–1023. Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/10.1086/231294?seq=1

11. Haug, W. Lässt sich Integration messen? Terra cognita, 2006, No. 9, p. 68–71. DOI: 10.25264/2415-7384-2021-13-20-24

12. Kokun, O. (2023). The Personal Growth Resources of the Adult Population Following the First Months of the War in Ukraine. International Journal of Psychology 58, No. 5: 407–414. DOI: 10.1002/ijop.12915

13. Papadopoulos, R. K. (2021). Involuntary Dislocation Home, Trauma, Resilience and AdversityActivated Development. Routledge. DOI: 10.4324/9781003154822

14. Spitz, P. (1978). Silent violence. Poverty and inequality. International Social Science Journal, 30, 4. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000182622h

15. Vannevel, R. (2014). The pentatope model: A holistic approach for analyzing and reviewing environmental complexity. Sustainability of Water Quality and Ecology, 1, 10–13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.swaqe.2014.06.001