The entry of Ukraine into European and global processes leads to the transformation of the socio-cultural paradigm and creates new models of social life of modern students. The introduction of new methods of student exchanges and the maintenance of individual mobility by the state creates a new approach in promoting economic growth of the country, political stability and social balance of the citizens.
Досліджено політику неприєднання як одину з ключових стратегій діяльності держави у міжнародних відносинах. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження політики неприєднання, виокремлено дефініції цього поняття та виявлено ключові ознаки стратегії неприєднання держав. Простежено історичний аспект виникнення ідеї руху неприєднання. Досліджено вплив глобалізації на зміну політики неприєднання та нейтралітету держав.
У статті визначено стратегічний потенціал реформування системи вищої освіти України у контексті аналізу сучасних соціокультурних змін та інтеграційних процесів в європейський освітній простір. З’ясовано, що в умовах інноваційного розвитку змінюється функціональна роль освіти: із транслятора знань і генератора специфічних навичок і вмінь вона перетворюється, по-перше, в безпосереднього виробника знань і, по-друге, в активного учасника процесу трансформації цих знань у нові продукти, технології та послуги.
Дослідженно міграційні процеси, що відбуваються в сучасному транзитивному суспільстві і по-різному впливають на розвиток і держав-донорів, і держав-реципієнтів. Розглянуто спонукальні причини міграції з позиції сьогодення. З’ясовано характерні особливості сучасних міграційних процесів, що відбуваються в Україні, в контексті євроінтеграції.
Проаналізовано глобалізацію у правовій площині. Особливу увагу приділено проблемі впливу глобалізації на взаємодію міжнародного, європейського і національ¬ного правопорядків. Окремо проаналізовано діалог судових інстанцій різних правопорядків у аспекті аргументації їх рішень. Зроблено висновки щодо формування глобального міжнародного правопорядку, посилення регіональних (наднаціональних) правопорядків, вплив глобалізації на правосуддя.
Стаття присвячена проблемам у сфері правоохоронної діяльності держави, яка під впливом євроінтеграційних та глобалізаційних процесів потребує негайної модернізації, що дало б змогу створити ефективну сучасну систему правоохоронних органів.
Досліджено нейтралітет як один з основних державних стратегій. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження проблеми нейтралітету, вивчено різноманітні дефініції цього поняття та виявлено основні ознаки нейтралітету держави.
Досліджено історичну еволюцію становлення стратегії нейтралітету у міжнародних відносинах. Виокремлено погляди зарубіжних та вітчизняних вчених на стратегію нейтралітету держави. Визначено основні держави, що дотримуються політики нейтралітету, а також Україна, яка колись дотримувалась цієї стратегії
Визначено сучасну парадигму розвитку музеїв як основних презентаторів історико-культурної спадщини, наведено провідні тенденції в середовищі європейських музеїв, окреслено основні проблеми щодо інтерпретації фондів музеїв. Велику увагу звернено на аналіз негативних тенденцій у розвитку культурного сектору. Розглянуто роль музею як ефективного інструменту для формування іміджу «відкритого суспільства», його здатності до інтеграції громадськості до інтелектуального європейського і світового співтовариства.
Розглянуто проблему актуалізації ролі музейної комунікації в сучасному глобалізованому суспільстві. Виокремлено та узагальнено чинники, які визначають нові підходи й форми взаємодії музею із публікою, забезпечуючи широке впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, модернізацію змісту експозиції, розширення спектру й підвищення якості музейних послуг. З’ясовано потенціал впровадження комунікативного підходу в музеології й музейному проектуванні, що дає можливість застосовувати в практиці музею нові медіа та технології інтерпретації та сприйняття експозиції.
Теоретично обґрунтувано соціогуманітарні трансформації, їхні загрози та можливості у сучасних глобалізаційних умовах розвитку українського суспільства. Увагу закцентовано на ролі та значенні національної історико-культурної спадщини для формування консолідаційного потенціалу об’єктивної історичної пам’яті та її використанні у культурно-пізнавальній сфері й міжнародній діяльності. З’ясовано роль історичних музеїв як важливих пам’яткоохоронних і дослідницьких установ у системі суспільних цінностей та змістовного наповнення національної ідеї.