violence

У статті проаналізовано теоретичні положення, чинні нормативно-правові акти, які врегульовують відносини, що пов’язані із застосуванням адміністративної відповідальності за вчинення булінгу чи мобінгу (цькування).
Зокрема, з’ясовано, що широкий за змістом перелік насильницьких дій, які виявляються у формі булінгу та мобінгу (цькування), закріплено у статтях 173-4, 173-5 КУпАП. Серед різноманітних проявів насильства зауважено про агресивну поведінку особи, яка вчиняє насильницькі дії по відношенню до іншої особи.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

У статті подано матеріали дослідження проблеми шкільного насильства. Метою статті є  дослідження (розкриття) сутнісного змісту поняття насильства у шкільному середовищі, а також визначити основний зміст поняття «булінг». У ході дослідження  проводиться аналіз і систематизація теоретичних підходів до розуміння явища насильства в школі, найбільш розроблених в науковій літературі. Здійснюється порівняльний аналіз поняття шкільного насильства та інших понять, що є близькими за своєю суттю.

Анотація. За лексемами агресії і нетолерантності постає воля комунікантів і «своє» розуміння моральних цінностей та принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця – неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру – статті 173 КУпАП.

У статті досліджено зміст поняття «кібербулінг», яке упродовж останніх років
набуло значного поширення в дитячому середовищі і є надзвичайно негативним
явищем. Подано характеристику адміністративно-правових заходів протидії кібербу-
лінгу, окреслено деякі напрями удосконалення норм чинного законодавства у цій сфері.

The article provides an overview of foreign and international regulatory acts governing violence and violent acts in general and violence in family. In addition, the author analyzes sanctional provisions of foreign law and determines measures against violent behavior under the laws of the international community.