Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників. З’ясовується, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природним підґрунтям, як для людського суспільства – соціальної матерії підґрунтям є природне середовище, зокрема жива матерія, в якій аг- ресія є обов’язковим атрибутом, проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.
Зауважується, що у науковому обігу існує чимало наукових дефініцій до категорії “агресії”, проте часто дослідники змішують поняття “агресія” та “агресивність” (тобто форму поведінки і особистісну рису), інші є занадто “вузькими” і не охоплюють усіх ви- дів і форм агресивної поведінки (агресію пряму і непряму, фізичну і вербальну, активну і пасивну, ворожу й інструментальну, раціональну і афективну, безпосередню і зміщену, конструктивну і деструктивну, проактивну і реактивну, соціалізовану і асоціальну то- що), треті, навпаки, виявляються занадто широкими і включають такі дії, які здебіль- шого не розглядаються як агресія. Висновується, що агресія – це дії, які завдають шкоди або призводять до руйнування живого або неживого об’єкта; пряме або непряме засто- сування збройної сили, напад. Агресивність – це відносно стійка риса особистості, готов- ність суб’єкта до агресивної поведінки.
1. Pylypchuk V. H., Dzoban O. P. (2012) Problema ahresii i nasylstva: svitohliadno-informatsiinyi vymir. [The problem of aggression and violence: worldview and information dimension]. Osvita Rehionu: Politolohiia. Psykholohiia Komunikatsii: ukrainskyi naukovyi zhurnal. No 2. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/806 (Accessed: 29.01.2023). [in Ukrainian].
2. Metodychnyi posibnyk dlia fakhivtsiv, yaki vprovadzhuiut typovu prohramu dlia kryvdnykiv: zbirnyk praktychnykh materialiv. (2020). [A methodological guide for professionals who implement a typical program for offenders: a collection of practical materials]. Kyiv. 132 p. [in Ukrainian].
3. Baron, R. A., Richardson, D. R. (1994) Human aggression. New York: Plenum Press. 439 p. [in English].
4. Adler А. (2022) Praxis und Theorie der Individual psychologie. URL: https://www.bol.com/be/nl/p/praxis-und-theorie-der-individualpsychologie... (дата звернення: 29.01.2023). [in English].
5. Bandura, A. (1973). Aggression: A Social Learning Analysis. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. URL: https://openlibrary.org/books/OL5292563M/Aggression_a_social_learning_an... (дата звернення: 29.01.2023). [in English].
6. Fromm Е. (1990) The Anatomy of Human Destructiveness. Holt, Rinehart and Winston. New York-Chicago-San Francisco. 521 р. [in English].
7. Berkowitz L. (1993) Aggression: its causes, consequences and control. Mcgraw-Hill Book Company. 506 p. [in English].
8. Shablinskyi I. (2004) «Ahresiia» i «nasylstvo» – poniattia ne totozhni. [«Aggression» and «violence» are not identical concepts.]. Politychnyi menedzhment. No 5. P.82–91. [in Ukrainian].
9. Rezoliutsiia 3314 (KhKhIKh) Heneralnoi Asamblei vid 14.12.1974 r. [Resolution 3314 (XXIX) of the General Assembly dated December 14, 1974.]. URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/aggression.shtml (Accessed:: 29.01.2023). [in Ukrainian].
10. Harasymiv T. Z. (2012) Fenomen ahresii: filosofsko-pravovyi aspekt. [The phenomenon of aggression: a philosophical and legal aspect]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. No 4. P.494–502. [in Ukrainian].
11. Kachanova Yu. (2010) Ahresyvnist ta ahresiia yak sotsiolohichni katehorii. [Aggressiveness and aggression as sociological categories]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Ser.: Sotsiolohiia. Vol. 146, No. 133. P. 50–54. [in Ukrainian].