зображення

Розроблено математичну модель синтезу зображень-орнаментів і програмно реалізовано редактор зображень-орнаментів, які базуються на теорії симетрії. У роботі показано фундаментальну роль симетрії. Проаналізовано, що методи теорії симетрії використовують в фізиці, хімії, біології та в техніці. З'ясовано, що симетрія базується на перетворенні та збереженні. Встановлено, що симетрична система базується на сукупності інваріантів, побудованих згідно з певних правил. Показано, що симетрія бордюрів і симетрія сітчастих орнаментів використовують в орнаментах.

Стаття висвітлює ідеї творення Є. Лисиком об’єктів сценографії, які демонструють інтерпретативне мислення митця, побудоване на відчуттях, а не на буквальному відтворенні історій героїв театральних постановок. В такий спосіб, створена ним сценографія відображала свою вигадану реальність, яка базувалася на метафоричній, символічній, глибокозмістовній та гіперболізованій передачі образів.

Ключові слова: монументальне мистецтво, сценографія, зображення, мімезис, вираження, художник Є. Лисик.

Досліджено принципи побудови систем спостереження та розпізнавання об’єктів. Наведено класифікацію способів розпізнавання людських облич. Проаналізовано роботу мережі прогресивного калібрування (ПКМ) для розпізнавання людських облич. Розроблено алгоритм розпізнавання облич, створено програмну систему розпізнавання облич і проведено її тестування.

Розглянуто бінарні лінійні перетворення в модифікаціях алгоритму RSA шифрування зображень, які побудовані так, що при малих значеннях ключа можна досягти якісного шифрування, але за умови, правильного підбору параметрів ключа шифрування, внаслідок чого досягається висока швидкість роботи алгоритму. Оскільки зображення є одними із найбільш уживаних видів інформації в сучасному інформаційному суспільстві, то актуальним завданням є його захист від несанкціонованого доступу та використання.

У статті розглянуто питання співвідношення понять символу й образу. Основну увагу звернено на тлумачення символу й образу в різних гуманітарних студіях, яке дозволяє виявити особливості цих термінів. Заналізовано терміни «символ» й «образ» у семіотиці та культурології. Виявлено взаємозв’язок термінів «художній образ» і «художній символ» у теорії літератури. Згідно з підходами до вивчення лінгвістичних термінів обґрунтовано їхню термінологічну варіативність.

Розроблено метод розпізнавання тексту - рукописного чи друкованого - на зображенні. Метод грунтується на емпіричному опрацюванні зображень у статистичних моделях машинного навчання та функціонування. Він забезпечує ефективне розв’язання задач двох класів: виявлення тексту на зображенні та розпізнавання тексту. Розроблено алгоритмічні підходи, що об’єднують ці два класи задач. Алгоритмічно-програмні засоби створено та протестовано для операційної системи iOS 11.0 та нових пристроїв компанії Apple – iPhone, iPad, які підтримують цю операційну систему.

Розроблено новий метод прискореного автоматичного визначення значення коефіцієнта операції кросинговера у задачах попереднього опрацювання зображень з використанням матричних операторів дивергенції. Експериментальні дослідження показують високу стійкість методу до обробки зображень із флуктуаційною функцією інтенсивності. Порівняння результатів роботи за розробленим методом з результатами за існуючим показало прискорення автоматичного вибору коефіцієнта кросинговеру, що значно зменшує кількість необхідних обчислювальних ресурсів для його роботи.

Досліджено особливості інтелектуальних компонент інтегрованих автоматизо- ваних систем управління. Розглянуто створення інтелектуальної компоненти ІАСУ для енергетичних систем. Запропоновано нейромережні методи прогнозування споживання електроенергії підприємством на основі машини геометричних перетворень. Наведено результати проведених експериментів.

Досліджено методи забезпечення надвисокої роздільної здатності зображень на
основі машинного навчання. Проаналізовано роботу різних груп цих методів, подано
їхні переваги та недоліки. На основі проведених практичних експериментів здійснено
порівняльний аналіз (за критерієм PSNR) методів забезпечення надвисокої роздільної
здатності у випадку одного вхідного зображення з різних класів. Експериментально
встановлено, що найкращі результати отримано при використанні методу на основі

Для кодування зображень на відміну від використання методів, заснованих на класичній двійковій системі числення, пропонується опрацьовувати за допомогою вейвлет-перетворення утворені форми графіків