У світовій практиці існують спостереження варіацій векторів індукції, пов'язаних з геодинамічними процесами, що відкриває перспективу використання векторів індукції в якості провісника землетрусів. У роботі представлені результати зіставлення варіацій векторів на двох японських станціях ESA і MIZ за січень - вересень 2009 р. з найближчими землетрусами.
Мета. Метою досліджень є виконання порівняльного аналізу форм записів та спектрограм землетрусів і вибухів в кар’єрах і шахтах, розташованих в межах Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) для встановлення ознак сейсмічних подій різної природи цього регіону з Mb ≥ 3,0.Методика. За літературними джерелами проаналізовано питання впливу зовнішніх факторів на виникнення локальних землетрусів на платформній території Західно-Інгулецько-Криворізько-Кременчуцької шовної зони, яка є джерелом сейсмічності в центральній частині Українського щита.
Мета. Мета досліджень – прослідкувати трасування зони Тейссейре-Торнквіста (зона ТТ) на території західного нафтогазоносного регіону України. Обґрунтоване трасування зони Тейссейре-Торнквіста має важливе наукове і практичне значення. Однак до сьогодні немає однозначного трактування її положення на території заходу України. Більшість дослідників продовжують її з території Польщі, дещо відхиляючи до південного заходу, і пізніше ховаючи під Карпати. Не встановлена ширина цієї зони.
Результати спостережень на 147 перманентних ГНСС-станціях розташованих на території Європи були використані для розрахунку параметрів деформації земної кори. Побудовано щорічні карти-схеми розподілу швидкостей дилатації на території Європи, загальну карту-схему міграції у часі екстремальних значень швидкостей дилатації на території Європи та карти-схеми епіцентрів землетрусів на території Європи, за період 2000 – 2010 років. Проведено аналіз взаємозв’язку прояву сейсмічної активності Європи зі зміною у часі швидкостей дилатації земної кори.
Мета. Метою досліджень є визначення можливості використання інфразвукових вимірювань, що проводяться в Україні для верифікації зареєстрованих сейсмічних подій, та застосування інфразвукового методу як одного з критеріїв їх ідентифікації. Методика. Реєстрація сейсмічних та інфразвукових сигналів проводилася за допомогою геофізичної мережі Головного центру спеціального контролю (ГЦСК). Для реєстрації інфразвуку використовувалися малоапертурні акустичні системи групування, що дозволяють проводити направлений моніторинг явищ.
Мета. Метою досліджень є встановлення взаємозв’язку між силами напружень у земній корі і силами, які діють у навколоземному космічному просторі та землетрусами в надрах Землі, і на цій основі виявлення можливостей короткочасного прогнозу землетрусів. Методика. Нагромадження статистичної інформації по бальності землетрусів, їх локалізації і часу прояву, а також інформації про місцерозташування Місяця і Сонця (власні спостереження, дані з літератури та інтернет-сайтів). Аналіз отриманих даних та їх зіставлення.
Суматранський землетрус супроводжувався подібними по формі деформаціями на чотирьох деформаційних станціях. Це явище може бути пояснено нестабільним станом геологічного середовища в області майбутнього землетрусу. Необхідно для отримання надійних результатів поряд з даними станцій використовувати дані GPS.
Дані про результати землетрусу дуже важливі при оцінці завданих збитків, а також їх можуть використовувати рятувальники під час надзвичайних ситуацій. Представлена технологічна схема кількісного визначення знищених об'єктів згодом стихійного лиха на прикладі фрагментів космічних зображень м.Сендай (Японія).
Аналізується роль методів фотограмметрії в створенні просторових моделей територій і об'єктів , схильних до надзвичайних ситуацій , наведені приклади їх застосування для оцінки наслідків повені і землетрусу