сейсморозвідка

Мета. Розробка методу прогнозування двох-трьох мірної швидкісної моделі середовища поперечної хвилі. Досліджується складноструктурне геологічне середовище на базі геофізичних і геологічних даних із застосуванням штучної нейронної мережі. Метод. передбачає побудову та використання моделей середовища за даними геофізичних досліджень свердловин, сейсморозвідки та інших наземних геофізичних методів.

Запропоновано використання сейсмічних хвиль Релея у охоронних системах сигналізації, які, крім ідентифікації порушення охоронного режиму, дадуть змогу визначати координати цього порушення. Проведено оцінку зони чутливості таких систем та визначено напрями подальших експериментальних досліджень з метою встановлення доцільності їх практичної реалізації. 

У роботі представлені результати моделювання сейсмічного хвильового  поля  на моделі перетину земної кори (на прикладі Дробишівського газоконденсатного родовища). Складнопобудований розріз земної кори, отриманий геофізичним дослідженням свердловин, представлений у виді пластової моделі. При моделюванні хвильового поля сейсморозвідки враховувалися особливості двовимірного перетину: поздовжні, поперечні і обмінні хвилі отримані на сейсмограмах поздовжніх і поперечних коливань унаслідок задання розподілу швидкостей поздовжніх, поперечних хвиль і густини середовища в півпросторі.

Наводяться короткі результати попередніх досліджень по з'ясуванню природи землетрусів і забезпеченню сейсмобезпеки в техногенно-небезпечних районах Криворізького залізорудного й Павлоградського вугільного басейнів. Показано можливості високочутливої сейсмічної станції UK15, установленої в м. Дніпропетровську (с. Мирний), при реєстрації віддалених і місцевих Криворізьких і Павлоградських землетрусів.

Досліджений метод енергоінформаційного аналізу хвильового поля (МЕА-ХП) на прикладі даних 3D сейсморозвідки Дробишівської площі. Результати дослідження порівняні з результатами аналізу хвильового поля, виконані частотними методами Фур’є, Проні, Гільберта, вайвлет-функцій та з результатами параметричної інтерпретації в геофізичних параметрах, отриманих з використанням програмної системи Petrel.

Розглянуто реалізацію енергетичного підходу до аналізу хвильового поля щодо розроблюваної в роботі інформаційної моделі геологічного середовища. Наведено розв’язання оберненої задачі сейсморозвідки, яке передбачає отримання геофізичних параметрів геологічного середовища з використанням польової сейсморозвідувальної інформації. З метою отримання геолого-геофізичних параметрів середовища виконані перетворення хвильового поля, які умовно поділяють на первинні та остаточні (інтерпретацію).

Наведено методики для оброблення даних у сейсморозвідці – для інверсії часових сейсмічних розрізів в глибинні, що дають змогу екстраполювати одновимірні моделі фізичних параметрів середовища, визначені за даними свердловинних геофізичних досліджень, у навколосвердловинний простір. Передбачено коригування моделі з урахуванням термодинамічного стану середовища, розрахунок різних фізичних параметрів середовища в межах класичної та некласичної теорій деформацій, а також розрахунок синтетичних сейсмограм.

Розглянуто ефективний спосіб наближеного розв’язування прямої динамічної задачі сейсморозвідки з використанням теорії кінематичного і динамічного пропагаторів. Розроблений алгоритм включений в якості підсистеми в автоматизовану систему кількісної комплексної інтерпретації геолого-геофізичних даних GCIS. Проведений обчислювальний експеримент показав адекватність і обчислювальну ефективність отриманого розв’язку в співставленні з традиційним сітковим методом розв’язування прямої динамічної задачі.

Розглянуто поняття „сланцевого газу”, як природного газу зі сланцевої породи та його загальні характеристики. На основі аналізу досвіду США встановлено залежність петрофізичних властивостей сланцевої породи від їх потенційної газонасиченості. Проведено моделювання сейсмічних ефектів, які виникають після проведення гідророзриву пласта. Обґрунтована можливість застосування геофізичних методів при пошуках, розвідці і розробці родовищ природного газу зі сланцевих порід, в тому числі, і для території України.

Мета. Метою роботи є інтерпретація гравіметричних матеріалів з використанням даних сейсмо­розвідки для виявлення зон розущільнення у товщах візейських карбонатів Срібненської депресії Дніпровсько-Донецької западини. Ці зони ймовірно пов’язані з розвитком перспективних на поклади вуглеводнів масивів органогенних вапняків. Методика.