Виробництво біо-вугільних брикетів дає змогу утилізувати низькосортне вугілля та значну кількість сільськогосподарських залишків, підвищити теплотворну здатність брикетів та покращити їх хімічні та фізичні характеристики. Дослідження спрямовані на розроблення технологічної схеми, яка дає змогу зменшити енергетичні затрати виробничих ліній композиційного палива та виробляти біо-вугЗільні брикети належної міцності. Досліджено вплив висоти стаціонарного шару на кінетику фільтраційного сушіння вугілля та біомаси соняшника. Оптимальні параметри для проведення процесу визначено для біомаси соняшника: температура теплового агенту 353 К; швидкість теплового агенту 1,66 м/с; висота стаціонарного шару 120.10-3м та для вугілля: температура теплового агенту 318 К; перепад тисків 5886 Па; висота стаціонарного шару 75.10-3м. Органічну зв’язуючу речовину було отримано шляхом обпалювання деревинної біомаси. Була розроблена технологічна схема, яка дає змогу зменшити енергетичні затрати виробничих ліній шляхом використання фільтраційних сушарок для сушіння вугілля та біомаси соняшника та виробляти біо-вугільні брикети належної міцності шляхом змішування органічної зв’язуючої речовини з біомасою, що пройшла попередню переробку.
1. Heletii Z., Roskolupa A., Mysak Y. and Kravets T. (2002). Ekonomichna efektyvnist vykorystannia nyzkoiakisnoho tverdoho palyva zakhidnoho rehionu Ukrainy dlia vyrobnytstva elektroenerhii. Visnyk NU "Lvivska Politekhnika", 460, 123-127.
2. Protsyshyn B., Vorobiov L., Lokh Y. and Pavliuk S. (2006). Vyrobnytstvo kompozytsiinykh palyv z vidkhodiv promyslovosti ta silskoho hospodarstva. Prom. teplotekhnyka, 28(2), 46-50.
3. Ikelle, I. and Oga, S. (2014). Determination of Heating Ability of Coal and Corn Cob Briquettes. IOSR Journal of Applied Chemistry (IOSR-JAC), 7(2), 77-82.
https://doi.org/10.9790/5736-07217782
4. Jones J., Kubacki M., Kubica K., Ross A.B., Williams A. (2005), "Devolatilisation Characteristics of Coal and Biomass Blends", Journal of Analytical and Applied Pyrolysis, 74, 502-511.
https://doi.org/10.1016/j.jaap.2004.11.018
5. Snezhkin, Y., Korinchuk, D., Vorobiov, L. and Kharin, O. (2006). Rozrobka enerhoefektyvnoho palyva na torfianii osnovi. Prom. Teplotechn, 28, 41-45.
6. Kindzera D., Atamanyuk V., Pelekh M., Hosovskyi R. (2019). Chemistry, Technology and Application of Substances, 2(1), 110-114.
https://doi.org/10.23939/ctas2019.01.110
7. Kindzera D., Atamanyuk V. and Hosovskyi R. (2015). Vyznachennia optymalnykh parametriv sushinnia podribnenykh stebel soniashnyka dlia vyrobnytstva palyvnykh bryketiv. Visnyk Odesa Nats. Acad, 42, 194-198.
8. Kindzera D., Hosovkyi R., Atamanyuk V. (2019). Intensyfikatsiia vnutrishnodyfuziinoho masoperenesennia ta nasychennia teplovoho ahentu volohoiu dlia pidvyshchennia enerhoefektyvnosti sushinnia roslynnoi biomasy. Visnyk Odesa Nats. Acad, 1(83), 103 - 110.
9. Adeleke A., Odusote J., Lasode O., Ikubanni P., Malathi M., Paswan D. (2019). Densification of coal fines and mildly torrefied biomass into composite fuel using different organic binders. Heliyon, 5, 1-7.
https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e02160
10. Adeleke A., Odusote J., Lasode O., Ikubanni P., Malathi M., Paswan D. (2019). Mild pyrolytic treatment of gmelina arborea for optimum energetic yields. Cogent Eng., 6(1), 1-13.
https://doi.org/10.1080/23311916.2019.1593073
11. Odusote J., Adeleke A., Lasode O., Malathi M., Paswan D. (2019). Thermal and compositional properties of treated Tectona grandis. Biomass conversion and biorefinery, 3, 511-519.
https://doi.org/10.1007/s13399-019-00398-1
12. Krizan, P., Soos, L. and Vukelic, D. (2009). A Study of Impact Technological Parameters on the Briquetting Process. Facta Universitatis ser.: Working Living Environ, 6, 39-47.
13. Chaiklangmuang S., Supa S and Kaewpet P. (2008). Development of Fuel Briquettes from Biomass-Lignite Blends. Chiang Mai J. Sci., 35(1), 43-50.