Публікаційна етика та заява про зловживання службовим становищем
Всі подані статті проходять суворий процес рецензування принаймні двома міжнародними рецензентами, які є експертами в галузі конкретної статті.
Фактори, які враховуються при огляді, - це актуальність, звучність, значимість, оригінальність, читабельність і мова.
Можливі рішення включають прийняття, прийняття з переглядом або відхилення.
Якщо авторам пропонується переглянути та повторно подати подання, немає гарантії, що переглянуте подання буде прийнято.
Відхилені статті повторному рецензуванню не підлягають.
Статті можуть бути відхилені без рецензування, якщо вони явно не підходять для публікації.
Прийняття статей обмежується такими юридичними вимогами, які на той час набувають чинності щодо наклепу, порушення авторських прав та плагіату.
Рецензенти оцінюють рукописи за їх інтелектуальним змістом незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства або політичної філософії авторів.
Співробітники не повинні розкривати будь-яку інформацію про представлений рукопис нікому, крім відповідного автора, рецензентів, інших редакційних консультантів та видавця, у відповідних випадках.
Огляди повинні проводитися об'єктивно. Особиста критика автора недоречна. Судді повинні чітко висловлювати свою думку з підтверджуючими аргументами.
Рецензування допомагає видавцеві у прийнятті редакційних рішень, а через редакційні комунікації з експертами наукової ради та автором може також допомогти автору у вдосконаленні статті.
Рукописи, отримані для рецензування, розглядаються як конфіденційні документи і рецензуються анонімними співробітниками.
Рецензент повинен також звернути увагу видавця на будь-яку істотну схожість або збіг між даним рукописом і будь-якою іншою опублікованою роботою, про яку він особисто знає.
Автори внесків та досліджень, досліджень повинні представити точний звіт про виконану роботу, а також об'єктивне обговорення її значення.
Стаття повинна містити достатньо деталей та посилань, щоб дозволити іншим повторити роботу. Шахрайські або завідомо неточні заяви є неетичною поведінкою і є неприйнятними.
Автори повинні гарантувати, що вони написали повністю оригінальні роботи, і якщо автори використовували роботу та/або слова інших осіб, що це було належним чином процитовано або процитовано.
Подання одного і того ж рукопису в більш ніж одну публікацію одночасно є неетичною публікаційною поведінкою і є неприйнятним.
Авторство повинно бути обмежене тими, хто зробив значний внесок у концепцію, дизайн, виконання або інтерпретацію представленого дослідження.
Всі джерела фінансової підтримки проекту повинні бути розкриті.