У статті автори торкаються способів фортифікацій міст
Східного Поділля. Складові довготривалих міських фортифікацій розглядаються
як єдина система так званих урбаністичних оборонних комплексів. Обов’язкові
складові цієї системи – оборонний замок і укріплення середмістя, які фіксуються
на картах військових картографів XVII-XVIII ст. Взявши це до уваги, автори
з’ясовують у статті стратегічне значення Східного Поділля для держави та
розглядають розвиток урбаністичних оборонних комплексів на його території у
ретроспективі.
На підставі натурних обстежень частково збережених урбаністиних
оборонних комплексів у статті виділються основні типі в залежності від
композиційно-планувальних та планувальних особливостей. За допомогою
можливостей програмного забезпечення Google Earth проаналізувано також і
розташування фортифікацій на рель’єфі. Співставлення данних перерізів рельєфу
з перевіреними даними заснування укріплених населених пунктів виявило стійку
кореляцію. Так, укріплення міст, що були зановані у першій період (великокняжій),
розташовувались на узвишші мисів, кряжів, пагорбів, тоді як укріплення пізніших
розташовувались в долині. Враховуючи низький рівень дослідженості українських
міст на предмет аналізу їхніх оборонних комплексів, автори рекомендують у
подальших дослідженнях детально дослідити групи міст, що складали маєткові
комплекси конкретних магнатських родів на Поділлі – Каліновських, Збаразьких,
Замойських, та інших на предмет наявності в них єдиної системи оборони
території та виокремлення характерних особливостей об’ємно-планувальної
композиції.
Budzińska, E., 1982. Jana Henryka Müntza podróże malownicze po Polsce i Ukrainie (1781-
1783).
Czołowski, A., 1892. Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej. Teka konserwatorska. Lwów.
Dlugossi, I., 1712. Historiae poloniae, 2, Cracouiensis.
Fürstenhoff, J. G. M. von, 1755. Sammlung von Festungsplänen. II. Planes von Italien,
Ungarn, Pohlen und denen Nordischen Königreichen.
Liske, F. K, 1876. Cudzoziemcy w Polsce : L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester,
J. J. Kausch. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt.
Rolle, A. J., 1880. Zameczki podolskie na kresach multańskich. W: 3 t. Warszawa: Gebethner
i Wolff ; Kraków: G. Gebethner i Spółka, 1880 (Kraków : Wł. L. Anczyc i Sp.).
Scriptores rerum Prussicarum, 1866. Die Gesichtsquellen der preussischen Vorzeit bis zum
Untergange der Ordensherrschaft, 3. Leipzig.
Tarnawski, A., 1935. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego, kanclerza i hetmana w.
kor. (1572-1605). Lwów, Warszawa: skł. gł. Kasa im. Rektora J. Mianowskiego, Instytut Popierania
Polskiej Twórczości Naukowej
Volumina Legum, 1889, 9. Kraków: Nakł. Akademii Umiejętności.
Źródła dziejowe, 1877. T.5. Lustracye królewszczyzn ziem ruskich Wołynia, Podola i Ukrainy
z pierwszej połowy XVII wieku. Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa.
Źródła dziejowe, 1894. T.12. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym,
Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów-Bracław). Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa.
Алеппский, П., 1896-1900. Путешествие антиохийского патриарха Макария в
Россию в половине XVII века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским : (По
рукописи Моск. гл. арх. М-ва иностр. дел). Перевод с арабского Г. Муркос. Москва :
Общество во истории и древностей российских при Московском университете.
Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних
актов высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-
губернаторе, 1886. Киев: типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886.
Байцар, А., 2017. Українські етнічні землі в атласі Джованні Антоніо Рицци Занноні
1772 р. [online] Доступно: <http://baitsar.blogspot.com/2017/06/1772.html> [Дата звернення 1
жовтня2020]
Бевз, М., 2002. Студії архітектурно-містобудівельного розвитку міста Белза 11–20 ст.
Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», 12.Львів.
Бевз, М., В., 2019, Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального
міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті.
Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура, 1. Львів:
Видавництво Львівської політехніки, с.68–96.
Белецкая, О., 2018. Имя великого князя литовского Витовта в названиях Северного
Причерноморья XVI–XVIII веков. Lietuvos istorijos studijos, 42. Vilniaus, с.7-28.
Білінський, М., 1926. Вінницький Замок: Історичний нарис з доби 16—18 століть.
Вінниця.
Бойко О. та Слободян В., 2006. Розвиток та формування урбаністичної структури Белза
на основі іконографічних та архівних досліджень. Белз і Белзька земля. Науковий збірник, 2.
Белз, с.140-166.
Бондар, О., 2014. Чернігівська фортеця в другій половині ХVII ст. Сумський історико-
архівний журнал, 22.
Боплан, Г.Л., 1990. Опис України. Переклад з французької Я.І.Кравець, З.П.Борисюк.
Київ.
Винокур, І. С. та Забашта, Р. В., 1991. Буша: історико-краєзнавчий нарис.
Хмельницький.
Гваньїні, О, 2007. Хроніка європейської Сарматії. Переклад з польської Ю. Мицик.
Київ: Києво-Могилянська академія.
Гедзь, Т., 2011a. До питання про існування та локалізацію “степового” Звенигорода
[online] Доступно:
<https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/HistGeography/Zvenygor... [Дата
звернення 1 жовтня2020].
Гедзь, Т., 2011b. До питання про існування та локалізацію “степового” Звенигорода
[online] Доступно:
<https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/HistGeography/Zvenygor... [Дата
звернення 1 жовтня2020].
Гедзь, Т., 2012. Соколецька волость та навколишні землі у 1391 році [online] Доступно:
<https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/HistGeography/Sokileck...
[Дата звернення 1 жовтня2020].
Гедзь, Т., 2013. Шляхи з Києва до Брацлава у XV-XVII ст. [online] Доступно:
<https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/HistGeography/KyivBrac... [Дата
звернення 1 жовтня2020].
Гедзь, Т., 2015. Брацлавська волость у 1392 році [online] Доступно:
<https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/HistGeography/Braclav1... [Дата
звернення 1 жовтня2020].
Дашкеич, Я., 1991. Україна на межі між Сходом і Заходом (XIV—XVIII ст.). Записки
Наукового товариства ім.Шевченка, 222, Праці історико - філософської секції, Львів:
Видавництво Наукового товариства імені Т.Шевченка у Львові.
Диба, Ю. та Рязанова, Н., 2019. Ягорлик - укріплене містечко на межі трьох держав.
Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 11.
Chełm,Lviv: Rastr-7.
Добролюбький, А. та Смирнов, І., 2011. Кочовики південно-західної України в XXVII
століттях. Київ, Миколаїв: Іліон.
Жовкви (Оконченко, Бевз, 2014), Чернігова (Бондар, 2017), Калуша (Федунків;
Лукомська, Малишко, 2015), Івано-Франківська (Лукомська, 2017), Львова (Качор,
Могитич), Белза (Бевз; Бойко і Слободян), Луцька (Терський).
Качор, І. та Качор, Л., 2009. Середньовічний Львів. Фортифікації. Львів: Апріорі.
Кисілевський, В., 1966, Опис Правобережної України в Атлясі Йоаннеса Янсонія.
Український історик, 3, ч.3-4
Колесников, К.М., 2019. Історія митної діяльності: Україна в міжнародних митно-
торговельних мережах. Навчальний посібник. Дніпро: УМСФ.
Кравцов, С.Р., 1993. Принципы регулярного градостроительства Галичины XIV – XVII
веков. Кандидат наук. Москва.
Кравченко, В., 2005. Литовська Метрика. – Книга 561: Ревізії українських замків 1545
року. Київ: Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, Наукове товариство ім. Шевченка
в Україні, НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С.
Грушевського.
Крикун, М., 2008. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і
матеріали. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету.
Кучера, М. П., 1965. Середньовічне городище біля с. Сокільці на Південному Бузі.
Археологія, 19, с.201-214.
Логвин, Г. Н., 1959a. Замок в Меджибожі: пам’ятник архітектури 16 ст. Київ:
Держбудвидав.
Логвин, Г. Н., 1959b. Замок в Острозі. Київ: Держбудвидав
Логвин, Г. Н., 1967a, Замок у Хотині. Українське мистецтвознавство, т.1, с.149 – 158.
Логвин, Г. Н., 1967b, Луцкий замок. Культура и искусство древней Руси, Ленинград:
Издательство Ленинградского государственного университета, с.102-107.
Логвин, Г. Н., 1967c. Хотин: замок. Київ: Мистецтво.
Лукомська, З. В., 2007. Розвиток розпланувально-композиційної структури середмістя
Івано- Франківська у XVII-XX ст. Кандидат архітектури. Львів: Національний ун-т
"Львівська політехніка".
Лукомська, З. та Малишко, О., 2015, Містобудівна спадщина Калуша періоду XV –
XVIII ст. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини:
Зб. наук. пр. з мистецтвознав., архітектурознавства і культурології, 11. Київ: Ін-т проблем
сучас. мистец. НАМ України, Фенікс, с.183-188.
Литвинчук, І., 2019. Ямпіль – ренесансне місто-фортеця на Дністрі у світлі
маловідомого картографічного джерела 1810 р. У: Збірник матеріалів «Археологія &
Фортифікація України», 9, с. 152-157.
Мальченко, О., 2001. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського
воєводств (XV- середина XVII ст.). Київ: Інститут української археографії та
джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України
Мацюк, О. Я., 2005. Замки і фортеці Західної України = Castles and Fortesses of Western
Ukraine: історичні мандрівки. Львів: Центр Європи.
Михайловський, В., 2002. Замки на піску. Рецензія на: Олег Мальченко. Укріпленні
поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV — середина XVII ст.).
Київ: Інститут української археографії та джерелознавства НАНУ.
Могитич, Р., 1993. Львів- місто фортеця. Віче, 15,16. Львів.
Могитич, Р., 2008. Передміські укріплення Львова. Вісник УЗПР, 18. Львів, с.106-116.
Нагнибда, Р., 2018. Літописи церковні Балтського повіту Подільської губернії 1866-
1899. Дрогобич : Коло.
Нагнибіда, Р., 2011, Оборонні укріплення міст і містечок подільського краю ХІІІ –
ХVІІІ ст. У: Погорілець, О., ред., 2011. Науковий вісник «Межибіж»: Матеріали четвертої
науково-краєзнавчої конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині
України». Меджибіж-Хмельницький: ПП Мельник А.А.
Нельговский Ю. П., 1979, Некоторые особенности замков Подольских земель Украины
XVI — начала XVII вв. Архитектурное наследство, 27. Москва: Стройиздат, с.89—96.
Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов, 1950. Москва-
Ленинград, с.475-477
Оконченко, О., 2012. Значення терміну "замок" при дослідженні оборонної архітектури
Речі Посполитої. ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція Кам’янець-Подільського
державного історичного музею-заповідника.
Олянчин, Д., 1937. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656-1657. Записки
Наукового Товариства ім. Шевченка,154, с.51-52.
Отамановський, В. Д., 1993. Вінниця в XIV-XVII століттях. Вінниця: Континент-прим.
Памятники истории и культуры Винницкой области, 1990. Материалы к своду
памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР, 8. Киев.
Рибчинський. О.В., 2017. Формування і ревіталізація середмість історичних міст
України. Доктор наук. Львів: Національний університет «Львівська політехніка»
105
Ричков, П.А., 2016. Нотатки до урбаністичної історії Брацлава. У: Вінницький
обласний краєзнавчий музей, 2016. Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до
початку ХХ ст. Матеріали наукової конференції 24-25 вересня 2015 р. Вінниця, с.314-323.
Русов, А. А., 1876. Русские тракты в конце XVII и начале XVIII веков. Киев.
Терський, С.В., 2006. Лучеськ X—XV ст. Львів: Видавництво Національного
університету “Львівська політехніка”.
Тичук, Є., 2016. Система оборони Великого князівства Литовського від татарської
загрози як причина появи міст східного Поділля. У: Вінницький обласний краєзнавчий
музей, 2016. Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст. Винниця,
с. 44-48.
Федунків, З. Б., 2015. Локалізація замку і міських укріплень м. Калуш XVI–XVIIІ ст. за
історичними та картографічними матеріалами. Праці Центру пам'яткознавства, 27, c.278-
290.
Філіпова, Г. В., 2016. Укріплення Києва напередодні Північної війни: проект Лямота
де Шампійє. Питання історії науки і техніки, 3, с.12-18.