ДО ПРОБЛЕМИ АРХЕОЛОГІЧНО-АРХІТЕКТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФОРТИФІКАЦІЙ В РАЙОНІ ПЛОЩІ АДАМА МІЦКЕВИЧА У ЛЬВОВІ

1
Національний університет "Львівська політехніка"
2
Інститут Українознавства НАНУ, кафедра архітектури та реставрації НУЛП

Впродовж 2022-2023 років на площі Міцкевича, 9 у Львові з’явилася нова будівлі готелю. Її збудовано на місці пам’ятки архітектури  з 1839 р. – будинку Гудеца. Автором проекту будинку Гудеца був віденський архітектор Вільгельм Шмідт. Пам’ятку було розібрано не зважаючи на протести громадськості Львова та не зважаючи на рішення науково-методичної ради міністерства будівництва України про необхідність її реставрації. У зв’язку із зведенням готелю з’явилися плани міської влади з будівництва тут підземного паркінгу на 40 автомобілів. Ця ініціатива викликала великі дискусії у колі пам’яткоохоронців та фахівців з будівництва. Ділянка під будівництво паркінгу має дуже складну гідрогеологічну структуру, що значно утруднює будівництво і також може негативно вплинути на все історичне середовище площі та оточуючу забудову. 

Ще однією особливістю площі є наявність низки археологічних об’єктів. Це, насамперед, залишки двох ліній укріплень – релікти Високого оборонного муру XIII-XVI ст. (у районі площі знаходяться залишки оборонної вежі Різників та прясло муру від неї до вежі Бондарів) та залишки т.зв. «третього» оборонного поясу середмістя (оборонна лінія, що зводилася у 1522-1542 рр. у формі великих артилерійських бастей та бастіонів; бастеї були поєднані між собою валом зі стіною). Ці дві оборонні лінії мали власні рови, наповнені водою. У XVII-XVIII ст., коли фортифікаційна функція вигасла, до оборонних мурів почали добудовувати будинки різного призначення. Їх залишки також можуть бути присутніми у підземному просторі площі. 

Метою даної публікації є показати, які об’єкти археологічної спадщини є під площею, та вказати на цінність цих реліктів для історії Львова. Віднайдення і археологічне розкриття цих пам’яток унеможливить зведення тут підземного паркінгу.  

Czerner, O., 1997. Lwów na dawnej rycinie i planie. Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich.

Czerner, О., 1994. Przekształcenia architektoniczne Lwowa w latach 1772-1848. В: Черкес, Б, Кубеліка М. та Гофер. Е., ред., 1994. Архітектура Галичини ХІХ-ХХ ст. Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму 24-27 травня 1994 р., присвяченого 150-річчю заснування Державного університету «Львівська політехніка». Львів: ДУ «ЛП», c.71-77.

Desfilles du, I., 1766. Plan de la Ville des Chateaux et des Faubourges de Leopol. Pour servir á la construction des Chemins, et a la reparation de l'ancien pavés. Levé par Decret de la Commission Royalle, etablie á cet effet. Par moi Jean Ignace du Desfilles Geométre Jure du Roy et de la Republique de Pologne. L'année: 1766. [online] Available at: <https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34535>. [Accessed: 20.05.2023].

Huber, D., 1777.  Josepho Daniele de Huber. Hauptstadt Lemberg. [online] Доступно: <https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34493> [Дата звернення: 15.05.2023].

Janicki, J., 1990. Niema jak Lwów… Krótki przewodnik po Lwowie.- Warszawa: Oficyna literatów „Roj”.

Kratochwill, 1844. Lemberg mit seinen Vorstadten im Jahre 1844. [online] Доступно: <https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34441> [Дата звернення: 20.05.2023].

PinterhoffenAand d'Ertel, F., 1780.  Anton Pinterhoffen, Franz d'Ertel. Plan von Lemberg, 1780. [online] Доступно:<https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34505> [Дата звернення: 20.05.2023].

Tabkowski, S., red., 1995. Види давнього Львова і Кракова. Спільна виставка Історичного музею міста Кракова і Львівського історичного музею. (Каталог). Краків, вид-во Історичного музею міста Кракова, [без вказання дати, орієнтовно 1995]. Іл. № 73,  каталожний № 88,  інвентарний № 4236. 

Tomkiewicz, W., 1971. Dzieje obwarowan miejskich Lwowa. Kwartalnik architektury and urbanistykiT. XVI, z. 2-3, s.93-138

Witwicki, J., 1971. Obwarowania śródmieścia Lwowa. Kwartalnik Architektury i Urbanistyki, T. XVI z. 2-3, s.139-170.

Бевз, В.В. та ін., 2005. “Історико містобудівні дослідження забудови кварталу на площі Міцкевича у м. Львові”Науково-дослідна робота. Архів НДЛ-104, Національний університет «Львівська політехніка».

Бевз, В.В., 2005. Визначення історико-архітектурної цінності залишків архітектурно-конструктивних елементів знесеного будинку на площі Міцкевича, 9 в місті Львові». Науково-дослідна робота. Архів НДЛ-104, Національний університет «Львівська політехніка».

Бевз, М., 1996. Урбаністичні трансформації центральної частини міста Львова у ХІХ-ХХ ст. Архітектура Галичини ХІХ-ХХ ст. У: Б.Черкес, М. Кубелік та Е. Гофер., ред., 1996. Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму 24-27 травня 1994 р., присвяченого 150-річчю заснування Державного університету «Львівська політехніка» Львів, вид-во ДУ «ЛП», с.51-68; 

Бевз, М., 2021. Рецензія на науково-проектну документацію "Історико-архітектурний опорний план м. Львова"Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications, [online] 16. Available at:<https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2021/nov/25379/fort140707142-end.pdf>. [Accessed: 25.05.2023].

Бірюльов, Ю., 1997. Ще про площу Міцкевича. Факти, відомості, припущення. Галицька брама, 9 (33), c.12.

Будуємо, 1998. Витяг з протоколу засідання науково-методичної ради Держбуду. Будуємо інакше, 2, С.1. 

Вітвицький, Я., 2004. Пластична панорама давнього Львова. Будуємо інакше, спеціальний номер.

Вуйцик, В., 1998. Фортифікатори Львова XV-XVII ст. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», 2, с.18-23.

Вуйцик, В., 2004. Вибрані праці.  Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 14.

Вуйцик, В.С. та Липка, Р.М., 1987. Зустріч зі Львовом. Путівник. Львів: Каменяр.

ДАЛО, 1894. Державний архів Львівської області, фонд 2, опис 2, справа 1260, документ № 49 від 13 квітня 1894 р., с.1.

Каталог, 1989. Каталог гравюр ХVІІ -ХХ ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР. Київ: Наукова думка, с. 13-14, іл. № 72, інв. № 948; с. 19, іл. № 115, інв. № 909.

Котлобулатова, І., 1997. На обох берегах Полтви. Мешканці і будинки площі Міцкевича. Галицька брамаПлоща Міцкевича, 3 (39), с.5-7.

Крип’якевич, І., 1991. Історичні проходи по Львові. Львів: Каменяр.

Логвин, Г.Н., ред., 1981. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 3. Київ: Будівельник.

Мартинюк-Медвецька, А., 2005. Історико-архівне дослідження архітектурно-містобудівного середовища знесеного будинку. Науково-дослідна робота. Визначення історико-архітектурної цінності залишків архітектурно-конструктивних елементів знесеного будинку на площі Міцкевича,9 в місті Львові». Архів НДЛ-104, Національний університет «Львівська політехніка», с.10-15.

ЦДІАУ, 742. Карта Львова, Я. Тренсентського, 1829 р. Центральний Державний історичний архів України у м. Львові, фонд 742, опис 1, справи 878, 879, 880, 881.

Шишка, О., 1997а. Фердинанда – Марійська – Міцкевича. Дещо про топографію, іконографію та історію однієї львівської площі. Галицька брама. Площа Міцкевича, 3 (39) Вересень, с.2-3.

Шишка, О., 1997б. Фонтан зі статуєю Богоматері [автор статті підписаний як В.В.]. Галицька брама, 9 (33), вересень, с.8.