Львів

Давні карти залишаються малодослідженими документами, які несуть особливу просторову інформацію про стан закартованої території. До такого роду документів належить карта Рудольфа Ріттера фон Отто 1772 року, зокрема її лист (Litt: I. No: 9), на якому відображено місто Львів та його околиці. Ця карта слугувала і буде слугувати об’єктом міждисциплінарних досліджень істориків, географів, архітекторів, містобудівників. Дослідження виконане у ГІС способом співставлення досліджуваної карти із іншими картографічними матеріалами останньої третини XVIII століття, а також із сучасною топоосновою.

У статті виконано аналіз джерел та систематизовано версії про етапи архітектурного розвитку вежі Поворозників та токарів і спряжених з нею ділянок Високого оборонного муру львівського середмістя у XIV-XIX cт. Обґрунтовано гіпотезу про те, що на першому етапі вежа мала чотирикутну форму у плані, була мурована з каменю вапняку, завершувалася мерлонами та мала дерев’яні перекриття або галереї, була відкритою з боку міста.

У статті досліджено архітектурні особливості Високого Замку у Львові порівняно з європейськими фортифікаційними спорудами різних історичних періодів, починаючи від замків “мотте і бейлі” X–XII ст. до готичних фортець XIII–XIV ст. і ренесансних бастіонних систем XVI ст. Дослідження має на меті виявити як подібності, так і відмінності між Високим Замком та його європейськими аналогами, розглядаючи такі аспекти, як використання природного рельєфу для оборони, функціональне зонування та еволюцію матеріалів у фортифікаційній архітектурі.

У складі видання “Атлас українських історичних міст, том 1: Львів” 2014 р. було опубліковано схему-реконструкцію локалізації оборонних укріплень Львова, опрацьовану авторами даної статті. Формат видання не передбачав можливості повного обґрунтування проведеної роботи, тому мета даної статті розкрити методику проведення дослідження і обґрунтувати прийняті рішення.

Ця стаття присвячена аналізу творчості скульптора Томаса Гуттера. У ній досліджується життя та творчий шлях митця, особливості його стилю та використання матеріалів у скульптурі. Розглядаються ключові роботи Гуттера, їх тематика та символіка, зокрема виразність у просторі. Результати дослідження корисні для шанувальників мистецтва, студентів та дослідників.

Львів є одним з міст в Україні, яке мало дуже розвинуту систему середньовічних укріплень. Ця система укріплень була збудована у XIII-XIV століттях, багато разів модернізувалася і служила до 18 століття. Проте сьогодні у Львові збереглися у формі архітектурних об’єктів лише малі залишки середньовічних укріплень середмістя – кілька фрагментів оборонної стіни та лише одна оборонна вежа, яка у 16 століття була перебудована у башту. Ці збережені об’єкти відносяться до т. зв.

Впродовж 2022-2023 років на площі Міцкевича, 9 у Львові з’явилася нова будівлі готелю. Її збудовано на місці пам’ятки архітектури  з 1839 р. – будинку Гудеца. Автором проекту будинку Гудеца був віденський архітектор Вільгельм Шмідт. Пам’ятку було розібрано не зважаючи на протести громадськості Львова та не зважаючи на рішення науково-методичної ради міністерства будівництва України про необхідність її реставрації. У зв’язку із зведенням готелю з’явилися плани міської влади з будівництва тут підземного паркінгу на 40 автомобілів.

Скульптурний декор ренесансних кам’яниць привертає увагу дослідників не лише з точки зору його естетичних якостей, але і символічного змісту. Кам’яниця Шольц-Вольфовичів, яка знаходиться на пл. Ринок, 23 у Львові, вирізняється серед ренесансної забудови міста специфічним оздобленням. На підставі нових досліджень (іконографічні та іконологічні методи, методи компаративного аналізу) у сформовано цілісну картину етапів формування скульптурного декору кам’яниці, показано, як політичний та культурний контекст епохи впливав на його розвиток.

Проаналізовано творчість двох архітекторів – Юліана Духовича та Зигмунта Маєрського, які розпочали свою творчу та педагогічну діяльність у міжвоєнний період у Львові, проте продовжили її вже після Другої світової війни у Польщі. Представлено їх творчість у міжвоєнний період у Львові, а також педагогічну діяльність у стінах Сілезької політехніки після Другої світової війни та проаналізовано практичні роботи. Показано, як їх довоєнний досвід та принципи модерністичної архітектури, характерні для львівської архітектурної школи, були використані та трансформовані у їхніх повоєнних

У статті робиться спроба окреслити явище просторової сегрегації у Львові, виділити історичні аспекти цього явища та їх вплив на сучасний стан. Наводиться власна класифікація соціальних груп, які склалися на цей момент у місті, а також окреслюється ступінь їх взаємної ізольованості.