Гідродинаміка фільтраційного висушування бавовни

2020;
: сс. 426 - 432
1
Lviv Polytechnic National University
2
Lviv Polytechnic National University
3
Національний університет “Львівська політехніка”
4
M. Auezov South Kazakhstan State University
5
M. Auezov South Kazakhstan State University
6
M. Auezov South Kazakhstan State University

Приведені результати щодо використання волокна бавовни, як найбільш чистої і натуральної целюлози, сировини для виробництва різноманітних хімічних продуктів. Обґрунтовано необхідність підготовки волокна бавовни для її використання у хімічній промисловості та доцільність її висушування фільтраційним методом. Експериментально досліджено геометричні параметри окремих ворсинок бавовни, фізико-механічні характеристики шару. Аналітично визначено вплив зміни висоти стаціонарного шару, під час прикладання перепаду тисків, на зміну порізності, еквівалентного діаметру каналів в шарі крізь який фільтрується тепловий агент, питому поверхню і втрати тиску під час фільтраційного висушування. Представлено результати експериментальних досліджень втрат тиску під час фільтраційного висушування, з точки зору внутрішньої задачі гідродинаміки. Результати експериментальних досліджень щодо фільтрування теплового агенту крізь шар бавовни за різної маси і різних висот шару представлені у вигляді функціональної залежності ΔP = f(υ0) , а зміни порізності шару волокна бавовни ε = f(υ0). Узагальнення експериментальних даних гідродинаміки фільтрування теплового агенту крізь шар бавовни проведено у вигляді безрозмірних комплексів Eu = f(Re), а залежність коефіцієнту гідравлічного опору шару як функції числа Рейнольдса ξ = f(Re). Отримані результати в безрозмірній формі дають змогу прогнозувати енергетичні затрати на створення перепаду тисків (за однакових гідродинамічних умов) під час проектування нового сушильного обладнання.

  1. Kale R., Bansal P., Gorade V.: J. Polym. Environ., 2017, 26, 355. https://doi.org/10.1007/s10924-017-0936-2
  2. Zeng L., Zhao S., He M.: J. Power Sour., 2018, 376, 33. https://doi.org/10.1016/j.jpowsour.2017.11.071
  3. Cui L., Shi S., Hou W. et al.: New Carbon Mater., 2018, 33, 245. https://doi.org/10.1016/s1872-5805(18)60337-3
  4. Sousa L.: Estudo da Secagem de Materiais Texteis Monografiade Qualificac¸a˜o para Doutorado Maringaa, BR, 2000.
  5. Yin C., Li J., Xu Q. et al.: Carb. Polym., 2007, 67, 147. https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2006.05.010
  6. Lv N., Wang X., Peng S. et al.: RSC Adv., 2018, 8, 30257. https://doi.org/10.1039/c8ra05420g
  7. Karavaikov V., Borzov V.: Technol. Tekstil. Prom., 2007, 4, 95.
  8. Boltaboev S., Parpiev A. Sushka Khlopka-Syrtsa. Ukituvchi, Tashkent 1980.
  9. Shaikhov E., Normuhammedov N. et al.: Pakhtachilik. Mehnat, Tashkent 1990.
  10. Luiza H., Oswaldo C., Nehemias C.: Dry. Technol., 2006, 24, 485-497. https://doi.org/10.1080/07373930600611984
  11. Matkivska I., Gumnytskyi Y., Atamanyuk V.: Chem. Chem. Technol., 2014, 8, 359. https://doi.org/10.23939/chcht08.03.359
  12. Atamanyuk V., Huzova I., Gnativ Z.:Chem. Chem. Technol., 2018, 12, 263. https://doi.org/10.23939/chcht12.02.263
  13. Atamanyuk V., Gumnytskyi J.: Naukovi Osnovy Filtratsijnogo Sushinnia Dyspersnykh Materiliv. Vyd-vo NULP, Lviv 2013.
  14. Gelperin N.: Osnovnye Processy i Apparaty Khimicheskoi Technologii. Khimia, Moskva 1981.