1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 4, 2020
  4. Використання методології поверхні відгуку як новітнього підходу до оптимізації вмісту фенолів та антиоксидантної активності плодів фінікової пальми

Використання методології поверхні відгуку як новітнього підходу до оптимізації вмісту фенолів та антиоксидантної активності плодів фінікової пальми

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 4
: сс. 572 - 582
https://doi.org/10.23939/chcht14.04.572
Автори:
  1. Soumaya Hachani
  2. Sarah Boukhalkhal
  3. Ziyad Ben Ahmed
  4. Mohamed Harrat
  5. Artur M.S. Silva
  6. Mohamed Yousfi
1
Laboratoire des Sciences Fondamentale, Université Amar Telidji, Laghouat, Algérie
2
Laboratoire des Sciences Fondamentale, Université Amar Telidji, Laghouat, Algérie
3
Laboratoire des Sciences Fondamentale, Université Amar Telidji, Laghouat, Algérie
4
Laboratoire des Sciences Fondamentale, Université Amar Telidji, Laghouat, Algérie
5
Department of Chemistry and QOPNA, University of Aveiro
6
Laboratoire des Sciences Fondamentale, Université Amar Telidji, Laghouat, Algérie

За допомогою факторного плану Бокса-Бенкена досліджено вплив трьох незалежних змінних – часу, температури та співвідношення розчинник-тверда речовина на очисну активність фенолів, флавоноїдів і 2,2-дифеніл-1-пірилгідразилу (DPPH) та зниження антиоксидантної активності йону міді (CUPRAC) метанольних екстрактів фінікових плодів. Аналіз поверхні відгуку показав, що оптимальні параметри ультразвукової екстракції, які максимізували відповіді, становили 30 хв, 298 K і 74,4 мл/г. За допомогою методу ультра-високоефективної рідинної хроматографії і тандемної мас-спектрометрії (UHPLC-DAD-MS/MS) за оптимальних умов визначено орієнтовні характеристики 11 фенольних сполук. Експериментально доведено, що кількість і антиоксидантна активність фенольних сполук відповідають прогнозованим значенням, що вказує на придатність моделі та успіх методології поверхні відгуку для оптимізації умов ультразвукової екстракції.

плоди фінікової пальми
поліфеноли
ультразвукова екстракція
метод Бокса-Вілсона
антиоксидаційна активність
UHPLC-DAD-MS/MS
  1. Chao C., Krueger R.: HortSci., 2007, 42, 1077. https://doi.org/10.21273/HORTSCI.42.5.1077
  2. Al-Alawi R., Al-Mashiqri J., Al-Nadabi J. et al.: Front. Plant Sci., 2017, 8, 1. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.00845
  3. http://www.fao.org/faostat/en/#data
  4. Moussouni S., Pintaud J., Vigouroux Y., Bouguedoura N.: PLoS One, 2017, 12. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175232
  5. Hachani S., Hamia C., Boukhalkhal S. et al.: NFS J., 2018, 13, 10. https://doi.org/10.1016/j.nfs.2018.10.001
  6. Djouab A., Benamara S., Gougam H. et al.: Emirates J. Food Agric., 2016, 28, 601. https://doi.org/10.9755/ejfa.2015-12-1056
  7. Mansouri A., Embarek G., Kokkalou E., Kefalas P.: Food Chem., 2005, 89, 411. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2004.02.051
  8. Zineb G., Boukouada M., Djeridane A. et al.: Med. J. Nutrition Metab., 2012, 5, 119. https://doi.org/10.1007/s12349-011-0082-7
  9. Messaoudi R., Abbeddou S., Mansouri A. et al.: Int. J. Food Prop., 2013, 16, 1037. https://doi.org/10.1080/10942912.2011.576355
  10. Benkerrou F., Bachir bey M., Amrane M., Louaileche H.: J. Food Meas. Charact., 2018, 12, 1910. https://doi.org/10.1007/s11694-018-9805-5
  11. Bamba B., Shi J., Tranchant C. et al.: Molecules, 2018, 23, 1685. https://doi.org/10.3390/molecules23071685
  12. Pingret D., Fabiano-Tixier A., Chemat F.: Food Control, 2013, 31, 593. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2012.11.039
  13. Alberti A., Zielinski A., Zardo D. et al.: Food Chem., 2014, 149, 151. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2013.10.086
  14. Bezerra M., Santelli R., Oliveira E. et al.: Talanta, 2008, 76, 965. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2008.05.019
  15. Singleton V., Rossi J.: Am. J. Enol. Viticult., 1965, 16, 144.
  16. Lamaison J., Carnat A.: Pharm. Acta Helv., 1990, 65, 315.
  17. Brand-Williams W., Cuvelier M., Berset C.: LWT-Food Sci. Technol., 1995, 28, 25. https://doi.org/10.1016/S0023-6438(95)80008-5
  18. Apak R., Özyürek M., Güçlü K. et al.:Chapter 24 – The CUPRAC Methods of Antioxidant Measurement for Beverages [in:] Preedy V. (Ed.), Processing and Impact on Antioxidants in Beverages. Academic Press 2014, 235-244. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-404738-9.00024-6
  19. Nandi P., Parsad R., Gupta V.: Open J. Stat., 2015, 5, 430. https://doi.org/10.4236/ojs.2015.55045
  20. Mokrani A., Madani K.: Separ. Purif. Technol., 2016, 162, 68. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2016.01.043
  21. Zhao Z.-Y., Zhang Q., Li Y.-F. et al.: Carbohydr. Polym., 2015, 119, 101. https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2014.11.052
  22. Sharma K. et al.: J. Food Drug Anal., 2015, 23, 243. https://doi.org/10.1016/j.jfda.2014.10.005
  23. Ben Ahmed Z. et al.: Anal. Methods, 2016, 8, 6107. https://doi.org/10.1039/C6AY01739H
  24. Quanhong L., Caili F.: Food Chem., 2005, 92, 701. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2004.08.042
  25. Yolmeh M., Habibi Najafi M., Farhoosh R.: Food Chem., 2014, 155, 319. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.01.059
  26. Akalin M., Tekin K., Akyüz M., Karagöz S.: Ind. Crops Prod., 2015, 76, 829. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2015.08.005
  27. Abbas F. et al.: Ind. Crops Prod., 2013, 44, 634. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2012.09.008
  28. Cárdenas A., Gomez M., Frontana C.: Procedia Chem., 2014, 12, 62. https://doi.org/10.1016/j.proche.2014.12.042
  29. Jentzer J., Alignan M., Vaca-Garcia C. et al.: Food Chem., 2015, 166, 561. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.06.078
  30. Said R. et al.: Int. J. Mol. Sci., 2017, 18, 512. https://doi.org/10.3390/ijms18030512
  31. Ibrahim R. et al.: Rev. Bras. Farmacogn., 2015, 25, 134. https://doi.org/10.1016/j.bjp.2015.02.008
  32. Farag M., Mohsen M., Heinke R., Wessjohann L.: Food Res. Int., 2014, 64, 218. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2014.06.021
  33. Adetunji A., Duodu K., Taylor J.: Food Chem., 2015, 175, 225. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.11.102