З використанням гарячих етанoльних або водно-етанольних розчинів у слабо кислому середовищі (рН = 4,0–5,0) отримано координаційні сполуки Zn(II) і Cd(II) з гідразидом з-метоксибензенової кислоти. На основі хімічного аналізу та вивчення електропровідності розчинів запропоновано склад синтезованих комплексів. За допомогою методів 1Н ЯМР та ІЧ-спектроскопії, термогравіметрії та квантово-хімічних розрахунків у наближенні РМ3 встановлено будову координаційних сполук. Показано, що в утворенні міцних координаційних сполук Zn(II) і Cd(II) з гідразидом 3-метоксибензенової кислоти беруть участь дві молекули органічного ліганду у амідогідразоновій формі. Встановлено, що координація сполук до центрального йону металу проходить хелатно бідентатно з утворенням зв’язків С=О→Ме і Ме←NH2 з доповненням октаедричного оточення центрального атому аніонами кислотних залишків (NO3- чи Cl- відповідно) або молекулами води. Синтезовані координаційні сполуки проявляють бактерицидні властивості по відношенню до мікроорганізмів штаму Acinetobacter baumanni, Sarcina flava, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus pneumoniae, Bacillus subtilis, а також бактеріостатичні – по відношенню до Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Klebsiella pneumoniae, MRSA, Enterobacter cloaceae, Klebsiella oxytoca.
[1] Harikumaran N. and Thankamani D.: Koord. Khimiya, 2010, 36, 261.
[2] Gusev V., Radushev A., Slepukhin P. and Vnutskikh Zh.: Zh. Neorg. Khim., 2008, 53, 83.
[3] Chundak S., Leovac V., Obadovic D. and Petrovic D.: Transition Met. Chem., 1986, 11, 308.
[4] Shulgin V., Kopnik O. and Seredyuk N.: Zh. Neorg. Khim., 1993, 38, 637.
[5] Shulgin V., Konnik O. and Chirva V.: Zh. Neorg. Khim., 1991, 26, 960.
[6] Kharitonov Yu. and Machkhoshvili R.: Zh. Neorg. Khim., 1972, 17, 3268.
[7] Yaul A., Dhande V., Bhadange S. and Aswar A.: Zh. Neorg. Khim., 2011, 56, 589.
[8] Gerbeleu N., Chundak S., Manole S. and Butsko S.: Zh. Neorg. Khim., 1975, 20, 1632.
[9] Sukharev S.: Doct. thesis, Physico-Khim. Inst., Odesa 2012.
[10] Delegan-Kokayko S.: PhD thesis, Uzhgorod Nats. Univ., Uzhgorod 2013.
[11] Dzharadat N.: PhD thesis, Nats. Pharmavc. Avad., Kharkіv 2000.
[12] Xue L., Zhao G., Han Y. and Feng Y.: Coordin. Khim., 2011, 37, 261.
[13] Veygand-Khilgetag N.: Metody Eksperimenta v Organicheskoi Khimii. Khimiya, Moskwa 1969.
[14] Shvartsenbakh G. and Flashka G.: Kompleksonometricheskoe Titrovanie. Khimiya, Moskwa 1970.
[15] Klimova V.: Osnovnye Micrometody Analiza Organicheskikh Soedineniy. Khimiya, Moskwa 1975.
[16] Uendland U.: Termicheskie Metody Analiza. Mir, Moskwa 1978.
[17] Orozco M., Bachs M. and Luque F.: J. Comp. Chem., 1995, 16, 563.
[18] Zagradnik R. and Polak R.: Osnovy Kvantovoi Khimii. Mir, Moskwa 1979.
[19] Glikina F. and Klyuchnikov N.: Khimiya Kompleksnykh Soedineniy. Prosveshchenie, Moskwa 1972.
[20] Nakamoto K.: IK-spectry i Spectry KR Neorganicheskikh i Koordinatsyonnykh Soedineniy. Mir, Moskwa 1991.
[21] Prech E., Byulmann F. and Affolter K.: Opredelenie Stroeniya Organicheskikh Soedineniy. Mir, Moskwa 2006.
[22] Kostrzhitskiy A.: Fіzichna ta Koloidna Khіmіya. Centre uchb. lіter., Kyiv 2007.
[23] Roman L., Chundak S., Dashkevich M. and Marіychuk R.: Nauk. Vіsnik Uzhg. Nats. Univ., 2011, 26, 60.
[24] Bulatov M. and Kalinkin I.: Prakticheskoe Rukovodstvo po Fotometricheskim Metodam Analiza. Khimiya, Leningrad 1986.
[25] Bean D., Krahe D. and Wareham D.: Ann. Clin. Microbiol. Antimicrob., 2008, 7, 13.