Мета. Параметри гравітаційного поля Землі ( ) визначаються її фігурою та внутрішнім наповненням(розподілом мас), які по різному впливають на їх формування. Подаючи функцію розподілу мас надр планети у вигляді біортогональних рядів, встановимо зображення стоксових постійних через коефіцієнти розкладу потенціалу планети та лінійні комбінації геометричних характеристик еліпсоїда. На основі отриманих формул вивчити можливий вплив неоднорідності функції розподілу мас надр Землі та подання її фігури еліпсоїдом обертання на значення величин стоксових постійних та дослідити вклад радіального розподілу густини мас Землі у значення цих постійних. Методика. Подання функції густини надр планети у вигляді суми многочленів Лежандра трьох змінних і апроксимація її поверхні еліпсоїдом, а також, представлення внутрішніх кульових функцій у прямокутній системі координат, роблять можливим інтегрування виразів для стоксових постійних та отримання співвідношення між цими величинами різних порядків і лінійною комбінацією коефіцієнтів розкладу потенціалу планети й геометричних параметрів еліпсоїда . Числові дані, отримані за виведеними співвідношеннями, і побудовані графіки дають можливість провести аналіз впливу неоднорідності розподілу мас надр планети еліпсоїдальної форми на значення стоксових постійних та визначити інтервали максимального впливу. Результати. Отримано загальні співвідношення між коефіцієнтами розкладу функції розподілу та інтегралами від кульових функцій по еліпсоїдальній поверхні, які визначають стоксові постійні заданого порядку. При цьому стоксові постійні -го порядку виражаються через величини нижчих порядків. Проведені обчислення дають загальну картину формування значень стоксових постійних, з якої чітко випливає висновок про невеликий вплив еліпсоїдальної форми планети на їх величину та про тривимірність гравітаційного поля Землі як результату неоднорідного за всіма координатами розподілу мас її надр. Підтверджена залежність значень величини від геометричного стиснення двохосьового земного еліпсоїда постійної густини. Наукова новизна. Визначені формули зв’язку між стоксовими постійними різних порядків та лінійними комбінаціями параметрів еліпсоїда . Проведені обчислення та перевірка отриманих співвідношень для різних наборів коефіцієнтів розкладу потенціалу дають можливість зробити висновок про переважний вклад тривимірності гравітаційного поля Землі в значення стоксових постійних, за вийнятком , а побудовані графіки визначають інтервали її максимального вкладу в розподіл мас за глибиною. Практична значущість. Отримані залежності дозволяють перевіряти степінь наближення побудованої моделі густини еліпсоїдальної планети шляхом порівняння обчислених за нею та взятих зі спостережень стоксових постійних . Крім цього, з’являється можливість оптимального узгодження геометричних характеристик еліпсоїда планети з її гравітаційним полем.
- Абрикосов О. А. О вычислении производных потенциала притяжения Земли для целей спутниковой геодезии. Науково-теоретичний журнал «Кинематика и физика небесных тел». 1986. Вып. 2/14. том 2. С. 51–58.
- Антонов В. А., Тимошкова Е. И., Холшевников К. В. Введение в теорию ньютоновского потенциала.., (Гл. ред. физ. – мат. лит). 1988. 272 с.
- Бейтмен Г., Эрдейн А. Высшие трансцедентные функции. М.: Наука. 1974. Т. II. 294 с.
- Винник Л. П., Лукк А. А. , Мирзокурбонов М. Тараканов, Ю. А., Черевко, Т. И. Источники крупнейших ундуляций геоида по сейсмическим и гравитационным данным. Доклады АН СССР. 1978. Т. 241. № 4. С.789–793.
- Гобсон Е. В. Теория сферических и эллипсоидальных функций. М.: Изд-во иностр. лит., 1953. 476 с.
- Мещеряков Г. А. Задачи теории потенциала и обобщенная Земля. М.: Наука, 1991. 216 с. (Гл. ред. Физ– мат. лит).
- Остач О. М., Агеева И. Н.. Аппроксимация внешнего гравитационного поля Земли моделлю гравитирующих точечных мас. Тр. I Орловской конференции. “Изучение Земли как планеты методами астрономии, геoдезии и геофизики”. Киев: Наукова думка 1982. 106 с.
- Тараканов Ю. А., Черевко Т. П. Интерпретация крупнейших гравитационных аномалий Земли. Изв. АН СССР. Физика Земли. 1979. № 4. С. 25–42.
- Тараканов Ю. А., Карагиоз О. В. Обратная задача гравитационного поля планет как физическая проблема. Геофизический журнал. 2012. Т. 34, № 1. С. 32–49.
- Фис М. М. О вычислении модельных стоксовых постоянных Земли, соответсвующих представлению ее плотности частной суммой обобщенного ряда Фурье. Міжвідомч. Наук. техн. збірник. «Геодезія картографія і аерофотознімання». 1982. №36. С. 103–107.
- Фис М. М., Зазуляк П. М. , Заяць О. С.. До питання визначення кульових функцій в загально планетарній системі координат. Збірник наукових праць Західного Геодезичного Товариства „Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва”. Львів: Ліга–Прес, 2004. С. 401–408.
- Холшевников К. В., Миланов Д. В., Шайдулин В. Ш. Коэффициенты Стокса сжатого эллипсоида вращения, эквиденситы которого подобны его поверхности. Вестник СПбГУ. Математика. Механика. Астрономия. 2017. Т. 4 (62). Вып. 3.
- Черняга П. Г., Фис М. М. Новий підхід до використання стоксових сталих для побудови функцій та її похідних розподілів мас планет. Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК «Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва». Львів. 2012, Вип. II (24). С. 40–43.
- Шабат Б. В. Введение в комплексный анализ. В 2-х томах. М.: Наука, 1976. 720 с.
- Cunningham L. E On the computation of the spherical harmonic terms needed during the numerical integration of the orbital motion of an artificial satellite. – 1970. – Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy, Lockheed Missiles and Space Company, Sunnyvale, Calif., and Astronomy Dept., University of California, Berkeley, Calif., U.S.A. (Received 28 August, 969). 1970. 207–216.
- DeWitt, R. N. Derivatives of Expressions Describing the Gravitational Field of the Earth.-1962.- U.S. Naval Weapons Laboratory, Technical Memorandum No. K-35/62.
- Dzewonski A., Anderson D. Preliminary reference Earth model. Physics of the Earth and Planet Inter. 1981. No. 25. pр. 297–356.
- Kholshevnikov K. V., Shaidulin V. Sh. Existence of a class of irregular bodies with a higher convergence rate of Laplace series for the gravitational potential. Celest. Mech. Dyn. Astr. 2015. Vol. 122, issue 4. pp. 391–403.
- Pavlis N. K., Holmes S. A., Kenyon S. C. et al. An Earth Gravitational Model to Degree 2160: EGM2008. EGU General Assembly. Geophysical Research Abstracts. 2008. Vol. 10, 2. (EGU2008– A–01891).