Потенціал нетрадиційного сланцевого газу нижньовізейських багатих на органіку товщ Глинсько-Солохівського газонафтоносного району

Актуальність розвідки нетрадиційних ресурсів газу в Україні є дуже високою, особливо з приводу досягнення енергетичної незалежності України та Європи. Видобуток з наявних нафтових і газових родовищ та використання альтернативних джерел енергії є недостатнім для задоволення потреб населення на сьогоднішній день. Наразі неможливо повністю заповнити ці прогалини за допомогою енергоресурсів. В статті досліджено геологічне середовище, вік, мінералогічний склад та термальну зрілість нетрадиційних сланцевих і карбонатних газових колекторів нижнього візе в одному з найбільших родовищ Дніпровсько-Донецького басейну (ДДБ). Представлено вуглеводневий потенціал двох основних досліджуваних горизонтів В-23 і В-24-25 з використанням інтегрованого підходу до інтерпретації наявних даних аналізу керна. Результати геохімічного аналізу показують, що в рудівських шарах (В-23) рівень термальної зрілості сланців знаходиться в нафтовому вікні (Ro~0,8%), що може давати можливість генерувати нафту в ранній фазі зрілості. Подібний рівень зрілості спостерігається у візейських карбонатів В-24-25 (Ro ~ 0,77%). Досліджувані породи мають високий загальний вміст органіки (TOC) – у середньому від 2% для карбонатів, багатих на органіку, до 5,6%  для сланців, що свідчить про відносно хороший або відмінний генеративний потенціал материнської породи. За даними XRD аналізу мінералів чорносланцевої товщі переважають кремнеземні мінерали (54,6%), кальцит та глини (25,6%) з незначною кількістю альбіту, польового шпату та піриту. Карбонатний горизонт В-24-25 логічно має значно більший вміст кальциту – 52,2 % при невеликій кількості доломіту – 5,5 %. Також є характерним досить високий вміст кварцу – в середньому 30,7%. Глинисті мінерали не ідентифікуються в кожному зразку, але за середніми значеннями їх вміст становить близько 18,9%. Вміст піриту становить близько 6,8%, що свідчить про безкисневе середовище цільових візейських утворень в межах Глинсько-Солохівського газонафтоносного району. Ці дані підтвердили, що горизонти В-23 і В-24-25 є крихкими шарами, що сприятливі до проведення багатостадійних гідророзривів. Аналіз шліфів підтверджує результати з мінералогічної точки зору. Наявність тріщин у зразках керну є додатковим індикатором для проведення гідророзриву та видобутку газу з таких типів колекторів. Таким чином, нижньовізейські багаті на органіку шари Глинсько-Солохівського газонафтоносного району В-23 і В-24-25 є термально зрілими, мають високий вміст органічного вуглецю, мають достатню потужність (30-120 м) та велику площу залягання. Їх можна розглядати як потенційний об'єкт для видобутку газу.