Багатошарова обернена лінійна задача структурної гравіметрії й магнітометрії

У разі відсутності апріорних даних про геологічну будову ділянки досліджень структурна нелінійна обернена задача (ОЗ) некоректна, а її розв’язок неоднозначний, фізично незмістовний або важкий для інтерпретації. Тому видається можливим використовувати фіксовану у просторі багато­шарову модель лінійної ОЗ з горизонтальними шарами, розбитими на досить велику кількість блоків у вигляді паралелепіпедів (від 400 до 2500), і розв’язувати лінійну ОЗ щодо аномальної густини (АГ) або інтенсивності намагнічування (ІН) кожного блока. Позитивний досвід розв’язання лінійних ОЗ для моделей з чотирьох шарів по 400–1200 блоків у кожному шарі вже є, завдяки високій стійкості розв’язків, одержуваних ітераційними фільтраційними методами. Приписуючи центру кожного блока значення АГ або ІН, отримане розв’язком ОЗ, і проводячи між ними у просторі ізолінії, одержуємо геологічно змістовні, представницькі та легкі для інтерпретації карти та розрізи АГ або ІН з ділянками доволі гладких ізоліній та з зонами інтенсивних аномалій зі складною конфігурацією ізоліній. У статті наведено різні методи оптимізації розв’язання ОЗ і методологічні прийоми, чергування яких при розв’язанні структурної лінійної ОЗ гравіметрії або магнітометрії дало змогу використовувати модель з 8 горизонтальних шарів по 400 блоків у кожному, чого вже досить для побудови найпростіших, але доволі детальних вертикальних розрізів АГ та ІН.