Магнітна сприйнятливість ґрунтів Карпат у долині річки Манявки

Мета. Вивчення магнетизму ґрунтового покриву гірських масивів Карпат та Передкарпаття при розв’язанні низки екологічних, ґрунтознавчих та геологорозвідувальних задач. У такому разі необхідною є інформація про магнітні властивості еталонних незмінених ґрунтових покривів на ділянках пошуків вуглеводнів, ерозійних процесів, забруднення довкілля. Попри значний об’єм даних про магнітні властивості ґрунтів України, що зібраний сьогодні, гірсько-лісові ґрунти Карпат залишаються доволі слабко вивченими. Методика. Виконано низку комплексних ґрунтознавчо-магнітометричних досліджень у Складчастих Карпатах, на прикладі долини річки Манявки у її верхів’ях поблизу Манявського водоспаду у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Методичний комплекс магнітних досліджень передбачав рекогносцирувальні ґрунтознавчі дослідження, польові магнітні вимірювання та відбір зразків ґрунтів для лабораторних магнітних досліджень. Результати. Найтиповішими ґрунтами території є бурі підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти (Haplic Cambisols за міжнародною класифікацією WRB). У результаті виконаних робіт з’ясувалося, що питома магнітна сприйнятливість (χ) верхніх гумусних горизонтів А лежить у межах 15–25×10-8 м3/кг. Для перехідного горизонту В, що найчастіше складений оглеєними прошарками, суглинками із вкрапленнями флішу та кам’яного матеріалу, але з ознаками наявності гумусу: χ = 10–15×10-8 м3/кг. Підстилаючі гірські породи типу флішу (горизонт С) характеризуються значеннями: χ = 5–10×10-8 м3/кг, валунний матеріал, що фіксувався практично під час переходу до русла річки є фактично немагнітним: χ = 1×10-8 м3/кг. Наукова новизна. Отримано нові дані про магнітну сприйнятливість гірсько-лісових ґрунтів Складчастих Карпат. Виділено та продифе­ренційовано типові гірсько-лісові ґрунти за їх магнітною сприйнятливістю. Гірсько-лісові ґрунти у Складчастих Карпатах не можуть істотно впливати на формування локального аномального магнітного поля. У ґрунтах із магнітною сприйнятливістю вище за c = 30×10-8 м3/кг над зонами покладів нафти та газу під впливом просочування флюїдів вуглеводнів можуть виникнути нові магнітоактивні мінеральні асоціації. Практична значущість. Отримані дані про магнітні властивості ґрунтів Складчастих Карпат можна використати під час проведення детальних магнітометричних зйомок над родовищами вуглеводнів.