архітектура

Розглянуто актуальну проблему повернення сучасної архітектури у сферу мистецтва, символом котрого вибрано «божественний град». Проаналізовано історичний розвиток естетичних понять «краси» і «гармонії» у філософії та мистецтві ХІХ–ХХ ст. Показано зв’язок між філософським, мистецьким й архітектурним змістом цих понять. Розглянуто зміни і перетворення «краси» і «гармонії» у контексті тріади Вітрувія. Їхні трансформації та метаморфози розглянуто на тлі протистояння провідних мистецьких і архітектурних напрямів і стилів – романтизму і класицизму, модернізму і постмодернізму.

Розглянуто дуже важливий період у розвитку львівської житлової архітектури – злам ХІХ–ХХ століть. Проаналізовано нові архітектурні вирішення, які залежали від нових конструкцій та нових потреб мешканців.

Метод стилізації завжди ґрунтується на принципі використання прототипу, проте важливо усвідомлювати, “що цей прототип означає” у сенсі ціннісному, аксіологічному. Наприклад, у добу Ренесансу антична спадщина визнавалася зразком досконалості, проте можливим для досягнення і, навіть, перевершення. Це стимулювало специфічне використання римських прототипів в актуальній практиці, де їх змінювали та перетворювали, “імітуючи” взірець, проте демонструючи його по-новому, по-своєму, репрезентуючи практику імітаційної стилізації.

Описано архітектуру системи підтримки прийняття рішень. Проведено аналіз видів архітектури, розглянуто архітектуру інформаційного ресурсу систем підтримки прийняття рішень, яка ґрунтується на принципах побудови сховища даних.

Визначено перелік задач, на розв’язання яких орієнтована багаторівнева система управління енергоефективністю регіону, сформульовано вимоги до реалізації компо- нентів кожного рівня системи. Показано, що компоненти управління технологічними процесами повинні забезпечувати опрацювання інтенсивних потоків даних у реальному часі засобами, які задовольняють обмеження щодо габаритів, енергоспоживання та вартості.

Досліджено зовнішні просторово-композиційні властивості будівель залізничних вокзалів різного часу на території історичних Галичини і Тиролю. Виявляються спільні ознаки і тенденції їхнього формування під впливом ідеологічних та політичних чинників.

Проаналізовано сакральну бойківську архітектуру, що відзначилася ступінчасто-пірамідальним типом бойківської церкви з трьома вежами. У всіх типах дерев’яних церков об’єднавчим модульним елементом був центральний зруб, верх якого завжди робили щонайменше на один ярус вищим від бічних. Серед тридільних храмів найпоширенішими були типи з прямокутною чи восьмигранною навою, гранчастим вівтарем і таким же або прямокутним бабинцем.

Описано архітектуру інтелектуальної системи аналізу діяльності архітектурно-будівельної компанії. Спроектовано інформаційну модель такої системи. Визначено мету, завдання і сферу застосування системи.

Розглянуто моделі та методи, використання яких дає змогу розв’язати задачу синтезу опису архітектури інформаційної системи. Розроблено метод синтезу варіантів опису архітектури інформаційної системи. Запропоновано теоретико-ігрову модель синтезу опису раціональної архітектури інформаційної системи. Розглянуто особливості використання синтезованого опису для визначення проектних обмежень.

Описано класифікацію і підходи до побудови СППР, які враховують різноманітні аспекти проблеми невизначеності процесу розроблення СППР. Запропоновано та описано ознаки класифікації, удосконалено узагальнену класифікацію СППР. Про- аналізовано види архітектури, розглянуто архітектуру інформаційного ресурсу систем підтримки прийняття рішень, яка ґрунтується на принципах побудови сховища даних. Наведено аналітичний опис підходів до побудови концептуальної моделі, а також розглянуто підходи до проектування основних компонентів системи підтримки прийняття рішень.