архітектура

Проаналізовано стан досліджень космічної погоди, на основі якого визначено основну проблему та обґрунтовано її актуальність. Питанням моніторингу, дослідження та прогнозування стану космічної погоди приділяють велику увагу в розвинених країнах світу. Незважаючи на значний прогрес у вирішенні цієї проблеми, структура сонячно-земних зв’язків ще далеко не вивчена, а ризики, пов’язані з космічною погодою, зростають, оскільки основні сфери нашого життя стають все технологічно розвинненішими.

У статті проаналізовані нами дослідження і публікації з тематики храмової архітектури, які акцентують свою увагу на розплануальних, обсягово-просторових особливостях, традиціях формування та розвитку дерев'яної та мурованої архітектури церков, як також світла, кольору, матеріалу, композиційних прийомів та символізму у формотворчому баченні розвитку українського храмобудування. Розглядається архітектура простору церковних будівель як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру в храмобудуванні.

Проблема дослідження етапів розвитку фортифікацій львівського середмістя має давню історію. Ще у ХVІІ ст. вперше висвітленням історії Львова займався Бартломей Зиморович. У своїй праці «Потрійний Львів» він багато уваги приділяє фортифікаціям і подає матеріали і факти щодо їх будівництва. На його працю згодом спиралися інші дослідники, зокрема, Ярослав Відавський, Януш Вітвіцький, Владислав Томкевич та інші. Великий внесок у розкриття невідомих сторінок з будівництва львівських укріплень зробив також Денис Зубрицький, який в 40-х роках ХІХ ст.

Стаття присвячена історичним та архітектурним аспектам житлової кам’яниці на вулиці Дорошенка, у Львові. Детально опрацьовані архівні матеріали, проведено обстеження, фотофіксація та архітектурний опис будинку. Виявлено помилки у назві об’єкту у переліку пам’яток культурної спадщини та деякі неточності у попередніх дослідженнях.

У статті проаналізовано військові поховання на цвинтарях історичних міст Галичини, які виникли за останніх 9 років, їх види та форми, мистецьке та ідеологічне наповнення. Проаналізовано динаміку формування сучасного військового цвинтаря в Галичині, накреслено виклики та завдання щодо створення нових військових цвинтарів, меморіалів чи монументів , які чекають на своє вирішення в найближчі декілька років.

В статті розглянуті витоки особливих творчих методів роботи британського архітектора Ніва Брауна (1929-2018 рр.). Розкриті глибинні ідеї, які автор заклав в архітектурно-просторові рішення найвідомішого з своїх творів – житлового комплексу Alexandra Road Estate в районі Камден (Camden Town) у Лондоні (Великобританія). Зокрема, розкрита роль соціального контексту у формуванні житла і показана взаємодія архітектури з міським середовищем. Виявлена актуальність ідей Ніва Брауна та важливість їх адаптації в сучасне житлове будівництво.

Бендерська фортеця - найбільша фортифікація Молдови, що складається із замку та кам'яно-земляної фортеці, використовувалася до 2008 р. 14-ю Армією РФ, у зв'язку з чим довгий час була недоступна для натурних досліджень, які незабаром розкрили протиріччя між прийнятою її історією та архітектурою. Два історичні документи – таріх султана Сулеймана про будівництво фортеці у 1538 р. та мемуари мандрівника ХVII ст.

У працях з історії Львівської політехніки перші роки функціонування технічної школи пов’язують із будівлею у центрі Львова, на вул. Театральній, 20. Проте реальна архітектурна історія Політехніки виявилася багатшою на об’єкти та складнішою. Но-
вовиявлені архівні документи, які торкаються історії Львівської політехніки, дають змогу по-іншому глянути на перший період її існування. Надзвичайно цікавою є також інформація не лише про будівлі, але й про набір приміщень (їх планувальну структуру, функції), які забезпечували функціонування навчальної установи. Вважалося, що першим

Висвітлено результати першої черги реставраційних робіт із повернення втраченого образу актової зали (зали засідань великого сенату) – головного приміщення найстарішого корпусу університету. Мета робіт – реставрувати малярську та скульптурну декорацію зали, повернути їй первісний автентичний вигляд із 1880 р. Декор зали був реалізований у 1884 р. художником і архітектором Іваном Долинським, за задумом першого ректора, архітектора Юліана Захарієвича. Проте первісне мистецьке опорядження зали було втрачене у наступні періоди після Першої світової війни.

Сенс людського життя – довести свою професійну досконалість у будівництві власної держави. Не замислюємося на тим, а що таке освіта і досконалість. Починати треба зі свого рідного гнізда, населеного пункту, регіону і зі здоровою основою вливатися у державні структури. А що маємо: розграбовані земельні ресурси, надра, історичні пам’ятки, ліси, заповідні території, ріки і озера, а найприкріше – губимо людський професійний ресурс