Архітектура інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди

2021;
: cc. 58 - 66
1
Національний університет «Львівська політехніка»
2
Національний університет «Львівська політехніка»
3
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна

Проаналізовано предметну область та визначено основні функції інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди. Розроблено модель статичної структури інтелектуальної системи, а також змодельовано її динамічні аспекти, побудовано архітектуру інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди на основі дворівневої моделі «клієнт—сервер». Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні моделі інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди. Практичне значення інтелектуальної системи полягає в її можливостях: автоматизованому збиранні та опрацюванні даних про прояви сонячної активності; внесенні інформації у базу даних; аналізі даних і встановленні зв’язків між показниками геліо- та геоактивності, а також прогнозуванні геофізичних збурень, спричинених космічними факторами.

  1. Rainer Schwenn (2006). Space Weather: The Solar Perspective. Living Rev. Solar Phys., Vol. 3, 2. URL: https://doi.org/10.12942/lrsp-2006-2.
  2. Guhathakurta M. (2021). Everyday space weather. Journal Space Weather Space Clim., Vol. 11, 36. URL: https://doi.org/10.1051/swsc/2021019.
  3. Кузнецов В. Д. (2012). Солнечные источники космической погоды. Влияние космической погоды на человека в космосе и на Земле: труды Междунар. конфер., 4–8 июня 2012. С. 11–28. URL: https://www.researchgate.net/publication/309638193_Solar_Sources_of_Spac....
  4. Ермолаев Ю. И., Ермолаев М. Ю. (2009). Солнечные и межпланетные источники геомагнитных бурь: аспекты космической погоды. Геофизические процессы и биосфера, Т. 8, № 1. С. 5–35. URL: http://press.cosmos.ru/sites/default/files/library/yermolaev_p.pdf.
  5. URL: https://aerospace.org/sites/default/files/2019-03/Natl%20Space%20Weather....
  6. Opgenoorth H. J., Wimmer-Schweingruber R. F., Belehaki A. at all. (2019). Assessment and recommendations for a consolidated European approach to space weather — as part of a global space weather effort. Journal Space Weather Space Clim., Vol. 9, A37. URL: https://doi.org/10.1051/swsc/2019033
  7. Belehaki A., Messerotti M., Candidi M. (2014). Developing Space Weather products and services in Europe — Preface to the Special Issue on COST Action ES0803. J. Space Weather Space Clim., Vol. 4, E1. URL: https://doi.org/10.1051/swsc/2014032.
  8. Гайдаш С. П., Белов А. В., Абунин А. А., Абунина М. А. (2016). Центр прогнозов космической погоды (ИЗМИРАН). Практические аспекты гелиогеофизики: материалы спец. секции «Практические аспекты науки космической погоды». Москва. C. 22–31. URL: http://www.iki.rssi.ru/books/2016gelioph.pdf.
  9. Plainaki C., Antonucci M., Bemporad A. at all. (2020). Current state and perspectives of Space Weather science in Italy. Journal Space Weather Space Clim., Vol. 10, 6. URL: https://doi.org/10.1051/swsc/2020003.
  10. Camporeale E. (2019). The Challenge of Machine Learning in Space Weather: Nowcasting and Forecasting. Space Weather, Vol. 17, Issue 8, 1166–1207. URL: https://doi.org/10.1029/2018SW002061.
  11. Sexton E. S. (2019). Kp forecasting with a recurrent neural network /Ernest Scott Sexton, Katariina Nykyri and Xuanye Ma. Journal Space Weather Space Clim., Vol. 9, A19. URL: https://doi.org/10.1051/swsc/2019020. 
  12. Curto J. J. (2020). Geomagnetic solar flare effects: a review. Journal Space Weather Space Clim., Vol. 10, 27. URL: https://doi.org/10.1051/swsc/2020027.
  13. Koshovyy V., Ivantyshyn O., Mezentsev V., Rusyn B., Kalinichenko M. (2020). Influence of active cosmic factors on the dynamics of natural infrasound in the Earth’s atmosphere. Romanian Journal of Physics, Vol. 65, 813. URL: https://rjp.nipne.ro/2020_65_9-10/RomJPhys.65.813.pdf.