Анотація. У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Розглянуто актуальне дослідження Амбер Ґріффоен “Релігійний досвід”, оскільки прогнози щодо секуляризації у ХХ столітті не справдились, а релігія залишається впливовою у різних сферах життя людей. РозглянутоРоР погляди Ф. Шляєрмахера, Р. Отто, В. Джеймса, А. Трейвса, Р. Свінборна та трактування ними понять “релігійний досвід”, “релігійні почуття”, “містичні переживання”. Авторка також проаналізувала виникнення упереджень та віра. Висновок зроблено про те, що філософські дослідження релігійного досвіду змушують переглянути традиційні і неактуальні інтерпретації релігійного досвіду.
Втрачені будівлі монастиря у с. Спас на Самбірщині, і передовсім Преображенський храм, що був його осердям, викликáли зацікавлення дослідників різних поколінь, в результаті чого виникло багато гіпотез щодо його походження та архітектурних особливостей. Оскільки археологічні рештки фундаментів досі не знайдені, дослідники робили свої висновки на кількох архівних джерелах та гіпотетичних іконографічних інтерполяціях.
Дослідження оборонних монастирів, що перебувають в руїні є актуальним у наш час. У статті досліджено особливості розпланування оборонного монастиря в Підгорянах на передмісті Теребовлі, Тернопільської обл. Монастирський комплекс мав не тільки духовне значення, був доповнений оборонними спорудами, виконуючи роль укріпленого комплексу для захисту від зовнішніх ворогів у південній частині Теребовлі. Розглянуто та проаналізовано архітектурно-мистецьке та композиційне вирішення монастирських оборонних споруд комплексу - важливих структурних елементів оборонної зони Теребовлі.
У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
На основі матеріалів археологічних досліджень 2015-2017 років, було здійснено спробу окреслити основні риси архітектури ранньої споруди церкви св. Петра у Перемишлі, котра існувала в давньоруську добу, ймовірно між XII – XIV (поч. XV)століттями. Здійснено пошук аналогів як у будівництві періоду Галицького князівства так і місцевої архітектурної традиції, котрі за своїми характеристиками близькі до виявлених особливостей перемиської споруди.
У статті висвітлено історико-правові аспекти становлення та реформування церковного та канонічного права Європи в ХІ–ХІІІ ст.
У той час, коли Бароко було домінантним стилем в Італії, в англійській архітектурі 17ст. усе ще продовжували використовувати класичні форми. Після цього, до Англії прийшли Паладіанський та Яківський стилі. Проте Бароко став переважаючим лише вкінці століття. Після Великої пожежі в Лондоні, 5 вересня 1666 року більшість будівель міста були зруйновані, та потребували негайного реконструювання та нового будівництва.
Монастир та костел чернечого ордену тринітаріїв були важливою частиною первісної розплануваьної структури міста-фортаці Станіславова (сьогодні місто Івано-Франківськ), архітектурним комплексом наземних, казематованих і підземних споруд сакрального, житлового і складського призначення. Досліджено первинний вигляд та склад, історичні періоди розбудови, подальший розвиток та сучасний стан сакрального комплексу ордену тринітаріїв.
Українська Церква (особливо давня сільська) є надійним джерелом природно-надприродної канонічності, істини, справедливості та особливого національного світобачення. Церква століттями здійснювала духовну єдність роду українського, нашої доленосної нації, оскільки глибоко поглинула у природні закони, увібрала у себе їхню мудрість, сприяла регулюванню дій Всесвіту.