геодинаміка

Основною метою нашого дослідження є: 1– проведення кореляційного аналізу між висотами геоїда і топографічними висотами в сучасну епоху, використовуючи розрахункові коефіцієнти ковзної кореляції (ККК); 2– екстраполювання отриманої моделі кореляційного зв’язку на минулі геологічні епохи і визначення палеогеоїда за відомими висотами поверхні літосфери,  отриманими  з  моделей палеореконструкцій континентів paleoDEM (Scotese and Wright, 2018); 3–за отриманими  наборами даних висот палеогеоїдів виконати обчислення змін руху полюса “True Polar Wander” (TPW) внаслідок переміщення літосферних плит.

Метою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних.

Метою досліджень є виявлення горизонтальних деформацій земної поверхні території України, використавши тільки перевірені і придатні для геодинамічної інтерпретації ГНСС станції. Вхідними даними є спостереження з 30 ГНСС станцій за період 2017 до 2020 р. Методика. Методика включає аналіз сучасних деформацій земної кори території України. У результаті вперше проаналізовано вплив часових серії координат, створених двома різними методами: точного позиціонування PPP і класичним диференційним методом, на визначення деформаційних процесів.

Метою досліджень є  визначення та інтерпретація розподілу глобального векторного поля  тангенціальних масових сил (ТМС) за азимутальною спрямованістю та інтенсивністю. Порівняння напрямків векторного поля ТМС з напрямками переміщення перманентних GNSS станцій і напрямками переміщення модельних швидкостей материків GSRM з Global Strain Rate Map Project за допомогою кластерного та кореляційного аналізу. Методика. Продовжено попередні авторські дослідження проблеми формування в літосфері додаткових планетарних напружень від дії тангенціальних розподілених масових сил.

Метою досліджень є виявлення залежності між змінами рівня води та локальною сейсмічною активністю регіону в якому функціонує каскад Дністровських ГЕС та ГАЕС. Методика. Для аналізу сейсмічної активності використано статистичну інформацію за період з 2016 по 2021 рік. Використовуючи фільтрацію, відібрано гіпоцентри землетрусів в радіусі 30 км від сейсмічної станції з індексом NDNU, за допомогою інструментів геоінформаційних технологій, гіпоцентри землетрусів співставлені з  геологічною будовою регіону. Результати.

Метою роботи є дослідити особливості сейсмотектоніки зони зчленування Оашського і Закарпатського глибинних розломів в Українському Закарпатті. Методика досліджень об’єднує комплексний аналіз геолого-тектонічних, сейсмологічних та геодезичних даних по досліджуваному району. Для уточнення координат і глибин вогнищ місцевих землетрусів застосовано методики уточнення їх гіпоцентрії з використанням розрахункового сейсмологічного годографа та кінематичних поправок.

Відповідно до хімічного складу, встановлені протоліти та геотектонічні умови формування горючих сланців середньо-еоценового віку, відібраних з поверхневих виходів і викидів грязьових вулканів південно-східного занурення Великого Кавказу. Отримані дані зіставлені з палеогеодинамічними умовами району дослідження. Хімічний склад сланців встановлений за допомогою мас-спектрометрів «S8 TIGER Series 2 WDXRF» і «Agilent 7700 Series ICP-MS», а при визначенні віку порід використовувалися мікроскопи «Loupe Zoom Paralux XTL 745» і «MБC-10» і цифрова камера «OptixCam».

Розглянуті основні риси умов формування гранітоїдів пізніх етапів тектоно-магматичної активізації Українського щита і їх зв'язок з палеогеодинамічними обстановками

Обчислено швидкості зміщень перманентних GPS-станцій розташованих в межах Карпато-Балканського регіону та прилеглих територіях. Отримані напрямки і швидкості зміщень регіонального і локального характеру. Розглянуто влив терейнів і сутур на сучасну тектонічну активність регіону.