Метою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних.
Метою досліджень є виявлення горизонтальних деформацій земної поверхні території України, використавши тільки перевірені і придатні для геодинамічної інтерпретації ГНСС станції. Вхідними даними є спостереження з 30 ГНСС станцій за період 2017 до 2020 р. Методика. Методика включає аналіз сучасних деформацій земної кори території України. У результаті вперше проаналізовано вплив часових серії координат, створених двома різними методами: точного позиціонування PPP і класичним диференційним методом, на визначення деформаційних процесів.
Метою досліджень є визначення та інтерпретація розподілу глобального векторного поля тангенціальних масових сил (ТМС) за азимутальною спрямованістю та інтенсивністю. Порівняння напрямків векторного поля ТМС з напрямками переміщення перманентних GNSS станцій і напрямками переміщення модельних швидкостей материків GSRM з Global Strain Rate Map Project за допомогою кластерного та кореляційного аналізу. Методика. Продовжено попередні авторські дослідження проблеми формування в літосфері додаткових планетарних напружень від дії тангенціальних розподілених масових сил.
Метою досліджень є виявлення залежності між змінами рівня води та локальною сейсмічною активністю регіону в якому функціонує каскад Дністровських ГЕС та ГАЕС. Методика. Для аналізу сейсмічної активності використано статистичну інформацію за період з 2016 по 2021 рік. Використовуючи фільтрацію, відібрано гіпоцентри землетрусів в радіусі 30 км від сейсмічної станції з індексом NDNU, за допомогою інструментів геоінформаційних технологій, гіпоцентри землетрусів співставлені з геологічною будовою регіону. Результати.
Метою роботи є дослідити особливості сейсмотектоніки зони зчленування Оашського і Закарпатського глибинних розломів в Українському Закарпатті. Методика досліджень об’єднує комплексний аналіз геолого-тектонічних, сейсмологічних та геодезичних даних по досліджуваному району. Для уточнення координат і глибин вогнищ місцевих землетрусів застосовано методики уточнення їх гіпоцентрії з використанням розрахункового сейсмологічного годографа та кінематичних поправок.
Відповідно до хімічного складу, встановлені протоліти та геотектонічні умови формування горючих сланців середньо-еоценового віку, відібраних з поверхневих виходів і викидів грязьових вулканів південно-східного занурення Великого Кавказу. Отримані дані зіставлені з палеогеодинамічними умовами району дослідження. Хімічний склад сланців встановлений за допомогою мас-спектрометрів «S8 TIGER Series 2 WDXRF» і «Agilent 7700 Series ICP-MS», а при визначенні віку порід використовувалися мікроскопи «Loupe Zoom Paralux XTL 745» і «MБC-10» і цифрова камера «OptixCam».
Розглянуті основні риси умов формування гранітоїдів пізніх етапів тектоно-магматичної активізації Українського щита і їх зв'язок з палеогеодинамічними обстановками
Обчислено швидкості зміщень перманентних GPS-станцій розташованих в межах Карпато-Балканського регіону та прилеглих територіях. Отримані напрямки і швидкості зміщень регіонального і локального характеру. Розглянуто влив терейнів і сутур на сучасну тектонічну активність регіону.
На основі комплексного аналізу геолого-геофізичних даних побудована геодинамическая модель глибинної будови літосфери регіону Нефтегорськ землетрусу, що стався на острові Сахалін 28 травня 1995. Встановлено, що офіолітової комплекс, розташований під Сахаліном, фіксує положення давньої сейсмофокальной зони - позднемезозойской зони субдукції океанічної кори Охотського моря під структури Сахаліну. Триваючі зрушення уздовж субдукціонним зони призводять до безперервним землетрусів.