геодинаміка

На основі комплексного аналізу геолого-геофізичних даних побудована геодинамическая модель глибинної будови літосфери регіону Нефтегорськ землетрусу, що стався на острові Сахалін 28 травня 1995. Встановлено, що офіолітової комплекс, розташований під Сахаліном, фіксує положення давньої сейсмофокальной зони - позднемезозойской зони субдукції океанічної кори Охотського моря під структури Сахаліну. Триваючі зрушення уздовж субдукціонним зони призводять до безперервним землетрусів.

Викладені результати деформаційних спостережень у зоні Закарпатського внутрішнього прогину в районі м. Берегове. Виміри ведуться з використанням лазерного реєстратора і цифрової системи збереження деформаційних і метеотемпературних результатів спостережень. Особливу увагу приділено вивченню температурного режиму у контрольованому масиві породи для дослідження термопружних геомеханічних процесів з метою розробки надійної методики кореляції ендогенних і екзогенних джерел прояву деформації земної кори.

На підставі досліджень, виконаних раніше [2, 3, 5], а також завдань, що вирішуються регіональної геодинаміки [4], пропонуємо комбінований метод вивчення останньої - метод обробки накопиченої інформації про фізичних полях конкретних регіонів досліджуваних процесів.

Мета. Геодинамічна інтерпретація комплексу отриманих раніше результатів 3D густинного і магнітного моделювання, а також даних про розломну тектоніку консолідованої кори Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) в світлі механізму її формування. Методика. Детальний аналіз структурних співвідношень будови осадової товщі, блокової будови консолідованої кори і кінематики її розломів в пізньому протерозої Українського щита (УЩ), Воронезького масиву (ВМ) і їх схилів із залученням даних сейсмотомографії про більш глибокі горизонти літосфери.

На прикладі різних геологічних ситуацій (Українського щита і Закарпатського прогину) показані ефективність і інформативність застосування комплексу геофізичних методів геодинамічного напрямку для виявлення тектонічних структур в фундаменті, визначення їх динаміки і прогнозного застосування.

Запропоновано метод порівняльної GPS-тектоніки для вивчення і моделювання поверхневої та глибинної динаміки Землі за допомогою порівняння сучасної тектонічної активності за результатами GPS-вимірів з палеотектонічними реконструкціями за геолого-геофізичними даними. Побудована модель геодинаміки Антарктичної літосферної плити з прив’язкою деформацій до полюса обертання Ейлера.
 

Реалізовано підхід до картування, що ґрунтується на встановленій властивості геодинамічної пам’яті сучасного ґрунтового покриву (голоцен). Структура та фації ґрунтового покриву розглядаються як новий донор інформації про динаміку рельєфу. Визначений ряд тектогенної еволюції ґрунтоутворю­ваних процесів і типів ґрунтів у діапазоні від опускань до стабільного режиму та до піднять різної інтенсивності. Для західного Волино-Поділля і Передкарпатського прогину обґрунтовано калібру­вальний ряд “тип ґрунту – сумарна амплітуда вертикальних рухів”.

Розраховані за даними GPS-спостережень швидкості руху GPS-станцій були використані для отримання 2D-моделі поля швидкостей деформацій у Східній Європі. Вивчення поля швидкостей у регіоні було проведено в кілька етапів. Перший включає створення скінченно-елементного наближення на геосфері на основі бікубічної сплайн-функції і метод колокації для інтерполяції нерівномірних GPS-даних на регулярні вузли. Другий – це інверсія швидкостей від GPS-спостережень до тензора швидкостей деформацій.

Розраховані із GPS спостережень швидкості GPS станцій використано для отримання швидкостей 2D моделі і поля швидкостей деформацій для регіону Греції, Туреччини та Ірану. Швидкість поля вивчали за етапами. Перший складається з розвитку кінцевого елемента на основі бікубічної сплайн-функції на геосфері для інтерполяції нерівномірних GPS даних на регулярні вузли. Другий представляє інверсію швидкостей від GPS спостережень до тензора швидкостей деформацій. Для перевірки підходу його застосовано до області з різним охопленням геодезичних вимірювань для

Мета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації.